Місто (12.5 тис. жителів) і районний центр, розташоване на берегах р. Обитічна. В 1800 р. граф Орлов-Денисов, який згодом прославився під час Вітчизняної війни 1812р., одержав у дарунок від царського уряду велику земельну ділянку на узбережжі Азовського моря. Він перевіз кілька десятків кріпаків зі свого рязанського маєтку та оселив їх на лівому березі річки, назвавши нове поселення за назвою річки — Обитічне. Незабаром у селі, що знаходилося на жвавому тракті з Криму в Таганрог, оселилися вірмени, німці, поляки, євреї. Проживали тут і 24 родини корінних жителів — ногайців, управління у справах яких в 1808 р. розмістилося в Обитічному. В 1811 р. під керівництвом графського садівника Клерфона кріпаки заклали великий фруктовий сад, що згодом став своєрідною школою садівництва для усієї округи. В 1821 р. був виданий указ про заснування міста на правому березі річки, поряд з яким планувалося побудувати порт. У наступному році губернський архітектор склав план будівництва міста, що одержало назву Ногайськ (вона існувала до 1964 p.), але вже в 1825 р. порт вирішили будувати у зручнішому місці — в Бердянську. Від перших десятиліть існування Приморська дотепер збереглася лише невелика Троїцька церква, збудована в 1814-1818 р. на честь перемоги Росії у Вітчизняній війні, а нині активно реставрується. Від дореволюційної пори залишилося кілька будинків, в одному з яких розміщується недавно заснований Регіональний багатопрофільний українсько-болгарський ліцей. Болгари, які втікали з-під турецького панування, на початку другої половини XIX ст. оселилися в цих місцях. Про часи колективізації сільського господарства в Приазовї нагадує пам’ятник трудової слави — встановлений на п’єдестал на честь перейменування міста трактор “Універсал” (1964 р.). Для майбутніх поколінь Приморськ початку XXI ст., вочевидь, буде асоціюватися із традиційною для всієї території країни архітектурною спорудою — православним храмом (у цьому випадку), що будується.
