КРАСНИЙ ЛИМАН

Місто обласного підпорядкування, районний центр. Розташований на півночі області.
Красний Лиман, як свідчать документи, заснований у 1667 році на березі однойменного озера. З кінця XVII і до початку XIX століття у слободі жили військові поселенці, які згодом отримали статус державних селян. У 1879 році в Лимані було 3 олійниці, 2 кузні, 2 лавки і магазин. Щорічно в селі організовували 2 ярмарки, щонеділі — великі базари.
Будівництво залізничної лінії Льгов — Лиман у 1910-1913 роках стало історичною віхою в житті міста. Лиман перетворюється в найбільшу залізничну станцію, стаючи північними воротами індустріального Донбасу.
У 1923 році створюється Лиманський район, який входить до складу Бахмутського округу. А через 2 роки станцію Лиман перейменовують на Красний Лиман. У листопаді 1934 року на станції Красний Лиман стала до ладу перша в СРСР і Європі механізована гірка для розформування поїздів. А через 2 роки ділянки залізниці Красний Лиман — Микитівка та Красний Лиман — Основа переводять на автоблокування. Невдовзі вступає в експлуатацію нова залізнична лінія Красний Лиман — Куп’янськ. У 1938 році робітниче селище (нині мікрорайон Південний) і власне село Лиман злилися. Новий населений пункт отримав статус міста, і назвали його, як і станцію, Красним Лиманом.
Наприкінці 30-х — на початку 40-х років зводять до десятка нових шкіл, медучилище, залізничний технікум, філію Харківського залізничного інституту. У 1929 році відкрито перший на Донецькій магістралі палац культури залізничників імені Артема. Вже через 2 роки в ньому активно діяли два великі драмгуртки, капела бандуристів, великий танцювальний колектив, а також оркестри — симфонічний, духовий і народних інструментів. Краснолиманські бандуристи стають частими гостями Києва й Москви.
Після Великої Вітчизняної війни залізничний вузол відбудовували як місцеві жителі, так і трудівники Новокраматорського машинобудівного заводу, підприємств Ленінграда та інших міст країни, оскільки станція мала стратегічне значення. У 50-80-х роках залізничники перевозили мільйони тонн народногосподарських вантажів. Тоді звели першу чергу найбільшого в Європі заводу силікатної цегли, а також авторемонтні майстерні, харчосмакову фабрику, завод з виготовлення асфальту, консервний завод, машинолічильну станцію, комбікормовий завод, будівельно-монтажний поїзд № 389, організували 3 транспортні автоколони, звірогосподарство, автобусну колону.
Локомотивне депо — одне з найстаріших і найкращих підприємств міста. Саме воно дало двох Героїв Соціалістичної Праці — машиністів Георгія Сергійовича Шумілова і Василя Гавриловича Воликова. Усі нові серії паровозів, тепловозів і електровозів проходять випробування в локомотивному депо Красного Лиману. Не випадково сюди їдуть навчатися передовому досвіду не тільки з України та країн СНД, а й з далекого зарубіжжя. 23 іноземні делегації з Франції, Індії, Польщі, Німеччини, Китаю, Фінляндії, Румунії, Норвегії, багатьох країн Латинської Америки вже побували в Красному Лимані.
Трудові династії — золотий фонд депо. їх більше сотні. Пальму першості тримає династія майстра М.О.Штанька. Її загальний трудовий стаж 280 років. Є в місті й унікальне залізничне підприємство — рейкозварювальний поїзд №6. Його майстри надійно зварюють стики рейок на усіх магістралях України, а також в Росії і на Кубі.
Краснолиманщина зростила велику когорту видатних людей.
Найбільшою шаною користується двічі Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт СРСР Л.Д.Кизим. Його по праву називають зоряним сином Донбасу. Народився він 5 серпня 1941 року в родині залізничників. Вперше в світовій практиці вподовж одного польоту саме Кизим здійснив 6 виходів у відкритий космос загальною тривалістю 22 години 50 хвилин. Всього ж у космосі Кизим провів 375 діб.
Владика Аліпій (в миру B.C. Погрібняк) поклав початок відродженню Святогірського чоловічого монастиря (нині Святогірська Святоуспенська лавра). Саме він здійснив вперше офіційне богослужіння 19 січня 1992 року на березі Дінця в монастирі. Владика Аліпій був настоятелем Краснолиманської Святопетропавловської церкви. Він шанована й авторитетна людина в Україні і за кордоном. Нині живе у Красному Лимані.
Краснолиманщину по праву називають оксамитовою перлиною Донбасу, а ще — легенями індустріального краю. Саме на цій території знаходиться майже 30 тисяч гектарів лісів, а також частини Національного природного парку «Святі гори» і природного заповідника «Крейдяна флора», багато заказників, сотні озер, древній Сіверський Донець і сивий Оскол, які бачили легендарного князя Ігоря.
Щороку сюди на численні турбази, здравниці приїжджають десятки тисяч жителів з усієї України та з-за кордону. Чарівний край Краснолиманщини завжди чекає гостей і радий зустрічі з ними.