Якщо дотримуватися хронологічної послідовності, то найстарішим з нині існуючих населених пунктів Рівненщини є Дорогобуж (тепер – село Гощанського району). Він вперше згадується ще у Повісті минулих літ під 1084 роком, коли став власністю князя Давида Ігоровича. Цей князь входив до числа так званих князів-ізгоїв, тобто таких, які з тих чи інших причин не мали власного князівства. Не маючи князівства, Давид Ігорович не мав, відповідно, і засобів до існування. Оскільки він все-таки був князем, то в землі, звичайно ж, длубатися не збирався, а для задоволення власних потреб вибрав найпростіший спосіб: грабував купців (як іноземців, так і співвітчизників), котрі плавали по Дніпру.
Така не зовсім чемна діяльність князя завдала великої шкоди торговим інтересам Київської Русі. Та в Києві в той час сидів на престолі син Ярослава Мудрого Всеволод, якому Давид Ігорович доводився рідним онуком. Дід довго не зважав на витівки свого нащадка, але коли в 1084 році Давид знахабнів до того, що серед білого дня напав на місто Олешшя (недалеко від сучасного Херсона), яке знаходилось у гирлі Дніпра і було перевалочною базою для купецьких товарів, київський князь зрозумів, що треба щось робити, а то так можна взагалі без імпорту-експорту залишитися. Можна було б свавільника покарати, але, як-не-як, рідна кров, і тому, як ото мама дитині цукерку, дід внуку дав місто Дорогобуж, аби лише той вгамувався. Так виникло Дорогобузьке (пізніше – Доро- гобузько-Пересопницьке) удільне князівство.
Олександр Панасенко
