Місто (15.2 тис. жителів) обласного значення і районний центр, розташований на берегах р. Вілія біля її впадіння в Горинь.
Перша згадка про Острог є в Іпатіївському літописі за 1100 р., коли місто передали князеві Давиду Ігоровичу. У другій половині XII ст. Острог входив до складу Володимиро-Волинського, а з 1199 р. — Галицько-Волинського князівства. Після навали орд Батия інформація про місто з’являється лише через сторіччя. Відомо, що в 1341 р. Д. Острозький (перший відомий представник князівського роду) воював у Галичині проти польського короля Казимира III Великого.
Завдяки вигідному положенню на перетині торговельних шляхів і могутньому князівському заступництву Острог, що одержав в 1528 р. міські права, до кінця XVI ст. стає одним з найважливіших міст України. Справжнім меценатом виявив себе хазяїн міста Костянтин Острозький (1526–1608 рр.). На його гроші в Острозі в 1570-ті роки створюється греко-слов’янська школа (яку іноді називають академією), засновується друкарня, у якій І. Федоров створив “Буквар” (1578 р.), “Острозьку Біблію” (1581 р.) — перше повне видання Біблії в перекладі на східнослов’янський варіант церковнослов’янської мови. На початку ст. Острог був центром найбільшого в Речі Посполитій району, що об’єднував 24 міста і замка та близько 400 сіл. Вгасанням князівського роду Острозьких (1626 р.) і зруйнуванням козаками Острога під час Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького завершилося золоте століття історії міста. В 1793 р. Острог увійшов до складу Російської імперії, а після її краху близько 20 років був прикордонним містом Польщі.
Від бурхливої середньовічної історії міста до наших днів збереглися фрагменти значних оборонних споруд замку князів Острозьких, капітально відреставрованих на початку XX ст.: готична Сторожова вежа (ХІV–ХVІІІ ст., у ній розташований музей), і Нова (Кругла) вежа (XVI ст.). Усередині території замку, обмеженої по краях вежами (до речі, тильна частина Круглої вежі спростовує свою назву), розташована Богоявленська церква. Вважається, що вона є одноліткою оборонних споруд замку і була побудована в XV ст. Це історико-архітектурна містифікація, до яких іноді вдаються в Україні, що сторіччями страждала від руйнівних воєн. Церква, побудована старшим К. Острозьким в 1521 р., що служила за князівську усипальницю, була зруйнована ще в 1648 р. козаками Б. Хмельницького. Через два сторіччя від неї залишився лише XVII фундамент, на якому в 1887–1891 рр. Іпобудували більш компактну нинішню ; Богоявленську церкву, по сусідству звівши стилістично підхожу надбрамну І дзвіницю. В Острозі збереглися ще дві Ібудівлі, що входили в ХV–ХVІ ст. до системи міських оборонних споруд: Татарська і Луцька надбрамні вежі, в останній з яких знаходиться музей історії книги і друкарства. Культову архітектурну спадщину міста представляють (до невпізнанності перебудовані): Успенський костел (колишній костел домініканського монастиря, XV ст.), костел монастиря капуцинів (1778 р.) і колишня синагога (XVII ст.).
