ВЕЛИКОБУДИЩАНСЬКИЙ ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР ж
іночий. Заснований у 17 ст. як Спаський дівочий скит в урочищі, на правому березі річки Ворскли, біля села Чернечий Яр (тепер Диканського району). 1672 був наділений землею гетьманом І. Самойловичем і почав управлятися ігуменями. Діяли дві дерев’яні церкви: Преображенська і трапезна Благовіщенська. 1689 генеральний суддя В. А. Кочубей переніс споруди ближче до містечка Великих Будищ, від якого монастир одержав назву. 1782 піклуванням ігумені Марфи Лапинської збудовано мурований Преображенський собор.
1887 монастир перенесено до села Писарівщини. Головним храмом стала мурована Троїцька церква, зведена при єпархіальному училищі, яке було відкрито 1873. Через це монастир став називатися Великобудищанським Троїцьким. 1891 споруджено муровану Успенську церкву. Діяло 2 школи. До монастиря був приписаний Преображенський скит на колишньому місці монастиря у Чернечому Яру. Припинили існування у 20-х pp. 20 ст.
