МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА у смт Біликах Кобеляцького району. Збудована 1903 на місці старої Преображенської церкви. Дерев’яна, п’ятиверха, хрещата в плані. Між ременами просторового хреста вбудовано прямокутні об’єми, увінчані наметовими верхами. Центр, дільниця перекрита двозаломним верхом типу восьмерик на восьмерику. З Заходу об’єднана з багатоярусною наметовою дзвіницею. Церква поєднує традиції української дерев’яної монументальної архітектури та поширені на зламі століть елементи руської архітектури 16–17 ст. Розібрана 1934.
МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА у селі Веприки Гадяцького району. Збудована 1823 на місці дерев’яної, яка існувала з 2-ї половини 18 ст. Хрещата в плані, однобанна, з подовженою західною частиною, яка увінчана дзвіницею. Північно-східний та південно-західний западаючі кути між відгалуженням хреста заповнені невеликими камерами, які в плані мають вигляд чверті кола. Центраотний простір середхрестя із зрізаними по формі цмліндра кутами, закінчується циліндричним барабаном перекритим півсферичним куполом. Зовнішні стіни мають двохярусне членування.
МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА у Диканьці. Перша церква на цьому місці була збудована Л. А. Кочубеем у 17 ст., друга дерев’яна – Лазарем Барановичем, а третя – 1754 П. В. Кочубеєм. 1794 на території Кочубеїв садиби споруджено церкву в стилі класицизму за проектом архітектора М. О. Львова. За типом – мурована однобанна ротонда. Головний вхід оздоблено чотириколонним портиком доричного ордера з трикутним фронтоном. 1851–1852 перебудована: під церквою влаштовано родинний склеп Кочубеїв, зроблено терасу, встановлено різьблений дубовий іконостас роботи майстрів-кріпаків, які спеціально надсилалися на навчання до Італії. 1852 вдруге освячена. 1810 (за іншими даними – 1827) збудовано відокремлену дзвіницю за проектом архітектора Л. Руска. Двоповерхова, на 1-му поверсі було житлове приміщення для сторожа і доглядача.
МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА у селі Ковалівці Шишацького району. Побудована 1891 на місці попередньої, збудованої 1789. Дерев’яна хрещата в плані, в одному зв’язку з дзвіницею. Увінчувалася верхом на восьмерику. По кутах центральної дільниці були встановлені невеликі барабани, завершені маківками з хрестами. Головний вхід оздоблював ганок, до якого вели сходи.
