Видатна пам'ятка волинської архітектури давньоруського періоду, собор Успіння Богородиці збудований у 1160 р. волинським князем Мстиславом Ізяславовичем. Після Берестейської унії 1596 р. храм став уніатським кафедральним собором. Протягом XV1I-XV1II ст. він зазнав перебудов, метою яких було надання православному храмові вигляду костелу. В цей період до західного фасаду симетрично прибудовано дві восьмигранні башти-дзвіниці, а між ними - портик, завершений фронтоном; частину первісних вікон закладено, інші - розтесано. Після цих перебудов уся споруда ззовні набула барокових шат. Після третього поділу Польщі (1795 р.) і приєднання Волині до Російської імперії Успенський собор знову став православним храмом. Реставровано його в 1900-1901 pp. за проектом архітектора Г. Котова в гаданих первісних давньоруських архітектурних формах. Успенський собор - великий шестистовпний, хрещато-баневий, одноверхий,триапсидний,тринавовий храм. За схемою плану, конструкціями та архітектурними формами він наближається до давньоруських храмів Києва та Чернігова, що свідчить про спільність шляхів розвитку монументального церковного будівництва різних регіонів давньої Русі. Замочок єпископа (кінець XV - XIX ст.), який є складовою частиною комплексу, розміщений південніше Успенського собору. Він являє собою характерний для епохи феодалізму приклад житла, пристосованого до оборони. Г-подібна в плані будівля, одноповерхова з півночі та двоповерхова з півдня за рахунок перепаду рельєфу. Стіни нижнього поверху ззовні підсилені масивними контрфорсами. Великий зал утворює на південному фасаді ризаліт. Розпланування - коридорне, з однобічним розташуванням приміщень. Характерною деталлю є два ґаночки біля входів північного та західного фасадів. У західний причілок будівлі органічно введено високу п'ятиярусну муровану дзвіницю, перебудовану в давньоруських формах одночасно з відновленням Успенського собору на початку XX ст. Північна брама, як головний вхід на подвір'я, розміщується в цегляному мурі, який огороджує комплекс з півночі та частково з заходу. Це пишна двоярусна барокова споруда,збудована наприкінці XVII ст, коли Успенський собор був уніатським храмом. Другий ярус, також прикрашений пучками пілястр та складнішими карнизами, увінчується "розірваним" фронтоном.
