ВЕЛИКІ БІРКИ - селище міського типу в Тернопільському районі. Центр селищної ради. Розташоване на берегах р. Гнізна - лівої притоки р. Серет, за 12 км від Тернополя. Населення 3,3 тис. осіб (2003). Перша писемна згадка - 1243, згідно з Літописом руським; за ін. джерелами - 1410, коли староста Подільський і Теребовельський П. Владкович підтвердив уклад межі між селами Чернилів та Борки. В історичній літературі є назви поселення: Борок (13 ст.), с. Бурки (15 ст.), м. Бурек (16-18 ст.), м-ко Подбур’є (17 ст.), с. Бурки Великі (18-20 ст.), Великі Бірки (1967), сучасна назва і статус – від 27 травня 1978. Назва походить, ймовірно, від великих борів, що оточували поселення. Протягом 15-16 ст. королівщина Борки разом із чотирма навколишніми селами входила до Теребовлянського староства (повіту) Галицької землі Королівства Польського. За часів Австрії В. Б. стали селом, яке входило до Тернопільського повіту коронного краю Галичини і Володимирії. Є церква св. Великомучениці Параскеви (1902; 1920-і іконостас розписав А. Манастирський). Зберігся земляний вал замку 16-17 ст. Встановлено металевий хрест на пам’ять про скасування панщини 1848. У травні 1995 відкрито пам’ятник Т. Шевченку. Постановою КМ України від 19 листопада 1997 місцевій ЗОШ 1-3 ступ. присвоєно ім’я С. Балея, пам’ятну таблицю йому встановлено в березні 1998 на центральному корпусі школи. Діють ВАТ “Агропромтехніка”, ТзОВ ф-ка “Веснянка”, 2 млини. У В. Б. народилися психолог, педагог, академік С. Балей, просвітянин П. Бігус, науковець К. Дейна, педагог і громадський діяч Ф. Замора, генерал С. Жидек. На околицях В. Б. виявлено могильник 8-6 ст. до н. е.
Р. Мацелюх.
