КОРОПЕЦЬ – селище міського типу в Монастириському районі. Центр селищної ради, якій підпорядковані села Світле та Стігла. До К. приєднано хутори Діброва і Додатки. Розташоване у гирлі р. Коропець – притоки Дністра, за 30 км від райцентру і 24 км від найблищої залізничної станції Бучач. Населення 3752 особи (2002).
Перша писемна згадка – 1421, коли польс. король В. Ягеллончик заклав у ньому парафіяльний костьол. 1453 К. – власність М. Бучацького; того ж року отримав міські права. У серед. 15 ст. К. – повіт. центр. Від 1461 – власність Кеєрдеїв. 1589 – Я. Сенинського. 1607 К. зруйнували, 1672 спалили турец.-татар. орди. У документах за 1664 К. згаданий як село. Від серед. 18 ст. належав графові С. Бадені та його нащадкам. За часів Австрії (від 1772) К. належав до Станіслав. повіту (від 1867 – до Бучац.). 1819-20 внаслідок повені потерпіли понад 80 дворів. Під час 1-ї світ. війни через село пролягала лінія фронту. Після поразки нац.-визвол. змагань наприкін. вересня 1920 К. захопили польс. війська. Діяли т-ва “Сокіл” (від 1904), “Просвіта” (від 1906), “Січ” (1910), “Луг”, “Сільський господар”, “Союз українок”, “Рідна школа”, кооператива “Єдність”, страх. агентство компанії “Дністер”. 1927 у К. працювали майстерня з вироб-ва спорт. човнів, гуральня, олійні, 4 масарні, ресторан, пекарня. Від червня 1940 до 1959 К. – райцентр. Від 8 липня 1941 до 22 липня 1944 К. – під нім.-фашист. окупацією. Наприкінці липня 1943 поблизу К. проходило з’єднання С. Ковпака. 1941, 1957та 1969 – великі повені. 1984 К. надано статус смт.
Зберігся палац графа Бадені (19 ст.). Є церкви Успіння Пресвятої Богородиці (1795, дерев.; реставр. 1992), св. Миколая (2002), римо-катол. костьол (19 ст.), 2 каплички. Споруджено меморіальний комплекс воїнам- односельцям, полеглим у нім.-рад. війні (1975, скульп. І. Каніковський, Г. Нардак); пам’ятники М. Каганцю (1994), Т. Шевченку (1996, скульп. Р. Романович); встановлено пам’ятні знаки діячам ОУН і воякам УПА (1992), з нагоди надання магдебурського права (1998), пам’ятний хрест на місці розстрілу 14 воїнів РА, насипана символічна могила УСС (1991). Діють ЗОШ 1-3 ступ. ім. М. Каганця, ЗОШ 1 ступ., ПТУ-34, школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишились без опіки батьків, муз. шк., дошк. заклад, нар. дім “Галичина”, б-ка, істор.-краєзн. музей, комунал. лікарня, лікарня вет. медицини, МП “Терноцвіт”, “Артеміда”, “Ласощі”, “Любисток”, ПП “Консул” та ін., торг. заклади. 2002 кіностудія “Кінематографіст” зняла фільм “Ко- ропецька Швейцарія, або Великдень з Б. Гаврилишиним”. У К. народ. громад.-політ. діячі Б. Гаврилишин, Є. Гринчишин, М. Довбенко, І. Максимів, громад. діячі М. Каганець, Д. Пілецький, П. Тимків, художники С. Мельниченко, Я. Миськів, лікар М. Мороз, працювали актор М. Данчук, Герой соц. праці П. Дворська, опер. співак І. Шмигельський. Поблизу К. виявлено археологічні пам’ятки пізнього палеоліту, трипільської та давньоруської культур. Є дендропарк. Видано кн. В. і Т. Гаврилишинів “Коропець. Історія і спогади” (Т., 2004).
Г. Куйловська, Б. Мельничук, В. Уніят
