Село (2.1 тис. жителів) Житомирського району, розташоване на берегах р. Коденка. Містечко під назвою Коденград вперше згадується в письмових джерелах в 1301 р.
З 1362 р. воно перебувало у складі Литовського князівства, а після його об’єднання з Польщею в 1569 р. – у складі Речі Посполитої. У Цей час Кодня належала знатному литовському князівському роду Сапегів. У 1768 р. у Холодному Яру біля Чигирина почалося народне повстання запорожцю і гайдамаків під керівництвом М. Залізняка та І. Гонти, що отримало назву Коліївщина”. Повстанці захопили ряд міст Середнього Придніпров’я, штурмом взяли Умань, і Річ Посполита була змушена звернутися до Катерини II із проханням посприяти в придушенні бунту. Російські і польські війська незабаром розгромили розрізнені загони повстанців, а захоплені в полон його учасники були жорстоко покарані. Над ними влаштовувалися показово-повчальні страти в різних містах Речі Посполитої, а в Кодні відбулася масова різанина. Під керівництвом польського воєначальника І. Стемпківського повстанцям рубали голови, саджали на палі, четвертували. Тут стратили близько З тис. учасників “Коліївщини»” і село стало символом скорботи і пам’яті про волелюбних і непокірних синів українського народу. До 200-річчя трагедії на околиці Кодні, на козацькому кургані-могилі, оточеному щільним колом дерев, установлено монумент пам’яті учасників “Коліївщини” (1968 р.).
Визначною сільською архітектурною пам’яткою є побудовані в стилі класицизму церква Різдва Богородиці і дзвіниця (1841 р.), що простояли понад півтора сторіччя. У роки незалеж-ності України в Кодні встановлено ефектний, виконаний з поліського ро- жевого граніту пам’ятник Т. Шевченку, який побував тут в 1846 р.
