Невелике село (197 жителів) Житомирського району, розташоване на правому скелястому березі р. Тетерів.
У 1583 р. у густому дубовому лісі вдалині від людей на гранітній скелі, що височіє над каньйоном ріки, заснований Тригірський Спасо-Преображенський-Чуднівський чоловічий православний монастир. Околишні села Тригір’я і Бу ки з’явилися через десятки років. У часи тотального насадження католицизму на Житомирщині в XVIII ст. монастир захопила уніатська церква і тільки в 1839 р. він повернувся у лоно православ’я. Це один із найбільш компактних і затишних монастирів, що збереглися в Україні. До його композиції входить невелика лаконічна Преображенська церква (1854–1873 рр.), келії (1782 р.) і мальовнича навколишня природа. Від огорожі монастиря відкривається ефектно-романтичний вид на долину Тетерева, високі скелясті протилежні береги, вкриті віковими соснами і молоденькими берізками. Більша частина глибокого каньйону, пробитого рікою в гранітних породах, нині зайнята водосховищем, утвореним в 1970-ті роки після будівництва греблі за два кілометри від монастиря. Гладінь водосховища, стиснутого гранітними берегами, додала навколишній природі нову мальовничість, зберігши за околицями Тригір’я славу найкращого місця відпочинку для житомирців.
