Курортне селище (6.1 тис. жителів) Алуштинської міськради, розташоване на крутому березі Чорного моря. Поселення Партеніт (що в перекладі із грецької означає “діва”) у затишній бухті біля підніжжя Аюдагу відоме з VIII ст., коли воно було місцем жвавої торгівлі. Про ті часи нагадують численні збережені руїни оборонних укріплень, храмів на схилах та біля підніжжя Аюдагу (УІІІ-ХУ ст.) і на пагорбі Кале-Поті (X ст.). Серед них особливе місце займають залишки базиліки Петра і Павла (Партенітської базиліки), куди, згідно з переказом, чудесним чином перенеслися мощі знаменитого єпископа Іоанна Готського, який очолював антиха- зарське повстання і в 787 р. назавжди покинув Партеніт. Аюдаг, або Ведмідь-Гора, — природний символ південного берега Криму, являє собою складний лаколіт висотою 577 м, що утворився 170 млн. років тому. Тоді магма, що прагнула вирватися із земних глибин, видавила цей величезний купол, але так і не вийшла на поверхню. Згодом процеси вивітрювання оголили діорити (глибинні магматичні породи), що складають гору, і створили ефектний мис, який різко обривається до моря скелями з гротами і численними осипами. Тут в 1974 р. був створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення площею 5.27 км2. Без Аюдагу, що обмежує із заходу бухту, оперезану Бабуган-Яйлою [55], Партеніт (що у післявоєнні радянські часи називався Фрунзенське) неодмінно втратив би свій природний курортний шарм.
