Село (881 житель) Солонянського району, розташоване на крутому правому березі р. Дніпро. На околицях села виявлено кілька стоянок, поселень, курганів і могильників, починаючи з раннього палеоліту (100-38 тис. років до н.е.) і до черняхівської культури (II- IV ст.), що свідчать про популярність цих місць у наших предків. До будівництва греблі Дніпрогесу — першої гідроелектростанції на Дніпрі біля села знаходився відомий поріг Ненаситець.
В 1932 р. води водосховища (озера ім. Леніна) Дніпрогесу сховали його. Відповідно до легенди на Ненаситці в 972 р. загинув один із найвойовничіших і діяльних київських князів, син княгині Ольги — Святослав Ігорович. За час свого князювання (964-972 рр.) він встиг розгромити Хазарський каганат, скорити в’ятичів, здійснити військові походи в Болгарію і на північний Кавказ. Після невдалої спроби захопити Константинополь і підписання в 971 р. мирного договору, що слідувало за цим, він повертався до Києва і знайшов свою смерть в бою з печенігами біля Ненаситця. Місце загибелі Святослава Ігоровича відзначено пам’ятним знаком, встановленим в 1910 р. Він становить собою чавунну меморіальну плиту (площею близько 2 м2), укріплену на масивному гранітному валуні. За традицією того часу валун увінчаний вазою, встановленою на стилізованій античній колоні. Це один з найрідших збережених дореволюційних пам’ятників, присвячених Київської Русі.
