Селище (3.2 тис. жителів) Ківерцівського району, розташоване біля злиття річок Осинище і Путилівка.
Уперше в Іпатіївському літописі Олика згадується в 1149 р. Наприкінці XV ст. село належало луцькому старості І. Кішці, а в 1513 р. як придане його дочки перейшло Я. Радзівіллу. Відтоді Олика стає центром кальвінізму на Волині, а скромний, навіть мініатюрний костел Петра і Павла (1450 р.) — його го-ловною святинею. Пізніше костел (який вважається найстарішою римо-католицькою спорудою на Волині) перетворився на каплицю, а після Великої Вітчизняної війни виконує функції парафіяльного костелу.
В 1564 р. луцький канцлер М. Радзівілл (на прізвисько Чорний) побудував замок в Олиці і вона одержала Магдебурзьке право. Один з перших на Україні квадратних бастіонних замків складається з насипних валів з чотирма бастіонами, облицьованого цеглою рову, схованих зараз за старими деревами. Кам’яний арковий міст і низка солідних воріт ведуть у просторий внутрішній двір з доглянутим сквериком, по периметру оточений чотирма двоповерховими палацами-корпусами. У глибині внутрішнього дворика розташована висока чотирьохярусна вежа з воротами, що ведуть у здичавілий парк Замок унікальний тим, що ні татари, ні турки, ні козаки Б. Хмельницького, що брали його в облогу в 1591–1648 рр., не змогли зломити його оборонців і змушені були відступити під вогнем 202 гармат фортеці. Замок, що ґрунтовно ремонтувався в 1883 і 1914 р., до встановлення радянської влади на Волині в 1939 р. залишався резиденцією Радзівіллів. Це єдина магнатська латифундія (загальною площею 750 км2) на українських землях, до якої входила Олика і 35 сіл, що проіснувала так довго.
У післявоєнний період у відремонтованому замку відкрили психіатричну лікарню, що міститься тут донині. Від міських укріплень, якими Олику обнесли В 1630-х роках, збереглися лише в’їзні (Луцькі) ворота, що сиротливо притулилися на узбіччі сучасного автомобільного шляху. В 1635–1640 рр. у місті за кошти А. Радзівілла і за проектом Б. Моллего і Д. Маліверні зводиться величезний колегіатський Троїцький костел, оточений стінами з вежами на кутах, і дзвіниця. Ця культова споруда, що є своєрідним повторенням знаменитої римської єзуїтської церкви Іль Джезу, вважалася найкрасивішим костелом Польщі, виконаним в стилі бароко. Костел сильно постраждав під час обох світових воєн і на десятиліття був кинутий напризволяще долі. Проте він встояв, зберігши навіть деякі елементи зовнішнього декору (художник М. Ерленберг), а в 1990-ті роки почалася його неспішна реставрація. В 1784 р. в Олиці побудували Сретенську церкву, що залишається головним православним храмом селища дотепер.
