Село (2.9 тис. жителів) Обухівського району, розташоване на берегах р. Красна при її впадінні в дніпровське Канівське водосховище.
Назва пов’язана з характером навколишньої місцевості — тут сходяться три родючі поля, розділені річками Стугна, Красна і Бобриця. Відомість селу приніс археолог В. Хвойка (1850–1914 рр.), чех за походженням, який з 1876 р. жив і працював у Києві. В 1896 р. у районі Трипілля він відкрив залишки поселень хліборобських племен мідного віку, назвавши їх трипільською культурою. Трохи пізніше (1898–1901 рр.), також на Київщині, він уперше описав місцезнаходження культури полів поховань заруби- нецького і черняхівського типів. Трипільська культура існувала в VI—III тис. до н.е., а основними заняттями її носіїв було хліборобство і скотарство. Землю люди мідного віку обробляли мотиками і примітивними плугами. Збирався врожай зернових дерев’яними серпами з роговими або кремінними ріжучими вставками, а мололи зерно на ручних кам’яних зернотерках. З трипільською культурою пов’язують перше в південно-східній Європі використання металу — самородної міді, з якої виготовляли зброю, прикраси, пристосування для риболовлі. Проте основним матеріалом для виготовлення знарядь праці і побутових предметів служили камінь, кремінь, кістки і роги тварин. Представники трипільської культури розводили биків, свиней, овець і кіз, почали приручати коней. У селі працює, розташований в оригінальному будинку у вигляді чорного куба, археологічний музей, внутрішня і зовнішня експозиція якого присвячена трипільській культурі. Поряд із ним, у найвищому місці села стоїть найвідоміший в області пам’ятник, присвячений подіям громадянської війни (1918–1920 рр.). На боротьбу з бандою Зеленого, що контролювала цю ділянку Придніпров’я і навіть загрожувала Києву, міською радою в 1919 р. був направлений великий загін. Операція, що одержала назву Трипільського походу, зазнала невдачі, а над його учасниками бандити вчинили жорстоку розправу. В 1938 р. у пам’ять про загиблих героїв був установлений обеліск, зруйнований у роки фашистської окупації. Новий пам’ятник учасникам Трипільського походу (скульптори А. Бєлостоцький, Е. Фрідман, архітектор М. Білер) спорудили в 1956 р. 26-метровий гранітний обеліск височіє на місці розстрілу учасників походу. Традиційно для монументальної архітектури того часу він увінчаний п’ятикутною зіркою у вінку а на лицьовій частині пам’ятника встановлена чавунна плита з написами і барельєфами.
