БІЛОШАПКИ
БІЛОШАПКИ - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковані с. Запереводське, с. Крутоярівка і с-ще Козин. Розташ. на лівому березі р. Переводу (правої прит. р. Удаю), за 35 км від райцентру та за 18 км від залізнич. ст. Линовиця. 282 двори, 581 ж. (1996). Вперше згадується 1629 як «слобода Білошапка». Село входило до Полкової сотні Прилуцького полку, до Пиряганського пов. (1782-1923), до Яблунівського р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів, обл. (1932-59), до Прилуцького р-ну (з 1959). За легендою назва с. Білошапки походить з давніх часів. Розповідають, що під час чергового нападу ординців на село, люди виставили на палицях безліч білих шапок, налякавши тим самим нападників. Після цього й закріпилася за селом назва Білошапки. У першій пол. 17 ст., коли село належало кн. Вишневецьким, воно було настільки багатолюдним, що звалося містечком, в якому «сидів» особливий «державця» Вишневецького Сверщевський, управитель навколишніх сіл. На той час Б. належали великі степи від р. Переводу до р. Оржиці, на берегах яких у 17 ст. стали виникати значні хутори. На поч. другої пол. 17 ст. Б. були, мабуть, зруйновані татарами і перетворилися у невелике село, а можливо, й зовсім зникли, бо в матеріалах перепису 1666 не згадуються. Пізніше Б. відродилися і були вільним військовим селом, "до ратуші Прилуцької прислушаючим". 1695 гетьман І. Мазепа надав його прилуцькому полковнику Дмитрові Горленку. 1709 універсал на Б. одержав б.т. Андрій Дм. Горленко; але 1713 гетьман І. Скоропадський відібрав у нього село і віддав Гамаліївському монастиреві, у володінні якого воно перебувало до 1794. 1780 - 24 двори (43 хати) селян, 7 дворів (18 хат) підсусідків,15дворів (31 хата) козаків (19 хат виборних і 12 хат підпомічників); крім того, в селі мешкали 2 родини різночинців та 4 родини духівництва. 1787 - 468 душ чол. статі «різного звання казенних людей і власників» - б.т. Григорія Гудими і прапорщика Якова Борковського. 1795 споруджено нову дерев. Георгіївську ц-ву (перша ц-ва збудована до 1699). 1797 наліч. 465 душ чол. статі податкового населення. У 19 ст. Б. входили до Яблунівської волості 2-го стану. 1889 - 136 дворів селян казенних, 26 дворів селян-власників, 64 двори козаків, 8 дворів міщан та ін., 343 хати, 1308 ж.; діяли: дерев, ц-ва, лікарня, шинок, вітряк. 1910— 297 госп., 1769 ж., земське початкове училище, жіноча церковнопарафіяльна школа. У 1923-30 Б. - центр сільради. 1925- 450 дворів, 2142 ж.; 1930 - 488 дворів, 2218 ж. 1930 в Б. організована с- г. артіль ім. Леніна. 1933 від неї відокремлена бригада і з неї утворено артіль «Друга п'ятирічка». 1934 відокремлено ще одну бригаду й створено артілі ім. Будьонного та ім. Сталіна. 1950 усі ці артілі об'єднані в одну «Сталінський шлях», перейменовану 1961 в артіль «Дружба». 1961 в серед, ш. навчалося 295 учнів (29 працівників). 1970 в колгоспі «Дружба» наліч. 16 автомашин,24трактори, 7 комбайнів, а також в.р.х. - 274, свиней -1571, овець -398.1971 - 370 дворів, 977 ж. 1990 в колгоспі наліч. 40 автомашин, 36 тракторів, 12 комбайнів, а також в.р.х,- 2601, свиней - 6704, коней - 60, овець - 365. 1996 в Б. містилася центр, садиба пайгоспу «Дружба», до якого входили відділення в с. Запереводському та с-щі Козин. Пайгосп мав землі 3826,3 га (3072,7 га орної), наліч. 31 автомашина, 33 трактори, 7 комбайнів, а також в.р.х. 1322, свиней-2569, коней-33; працював млин, цегельний з-д. У Б. є відділення зв'язку, АТС, серед, школа з спортзалом(83 учні, 12 педпрацівників), дитсадок (1983), фельдшерсько-акушер. пункт, Будинок культури на 250 місць, 2 б-ки (16 тис. од. зб.), З магазини. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. 1957 на братській могилі воїнів, які полягли 1943 в боях за визволення села від гітлерівців, споруджено надгробок, 1978 - обеліск на честь воїнів-односельців, загиблих (225 чол.) на фронтах В. В. війни. Б. з'єднані дорогами місц. значення з тверд, покриттям у 1976-77 з смт Линовицею (17 км) на автотрасі Прилуки-Пирятин та з с. Сергіївною (14 км).