КАЛЮЖИНЦІ
КАЛЮЖИНЦІ - село Срібнянського р-ну, центр сільради, якій підпорядковане с Підяозове. Розташ. на р. Утці (лівій прит. р. Удаю), за 15 км від райцентру і за3,5км від автотраси Київ - Суми. 331 двір, 630 ж. (1996). Вперше згадуються у 80-х pp. 17 ст.. Входили до Полкової, з 1757 до Переволочнянської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923-30). Вільне військове село до того, як прил. полковн. Лазар Горленко заволодів ним, мабуть, без універсалу гетьмана. 1705 гетьманІ.Мазепа надав село прил. полковнику Д. Л. Горленку. 1708 село у нього конфісковане. 1710 гетьман І. Скоропадський видав універсал на село б.т.А.Д. Горленку, в якого воно лишалося до 1715, коли було відібране і віддане спочатку «маршалу Волоокому бану Савину», а потім, у тому ж році, - сербу Гаврилу Милорадовичу. Після смерті Г. Милорадовича (1730) селом володів його син б.т. Антон. За ним значилося: 1738-33 двори, 1748 - 67 дворів, 1752- 53 двори, 1763-97 дворів (145 хат) і 461 душа селян. 1780 - 100 дворів (150 хат) селян; казаків не було. 1797 наліч. 608 душ чол. статі податкового населення. В 1859 - 246 дворів, 1571 ж.; діяла дерев. Покровська ц-ва, споруджена Милорадовичами 1743 (перша ц-ва збудована до 1705). У 1861-66 pp. в К. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому були підпорядковані 7 сільс. громад (828 ревіз. душ). Після реорганізації волостей К. 1867 увійшли до Сокиринської волості 2-го стану. 1886 - 270 дворів селян власників, які входили до семи сільс. громад (4 Милорадовичивські, Скоропадська, Баранівська, Афанасівська), 2 двори міщан та ін., 300 хат, 1557 ж.; діяли: дерев, ц-ва (поновлена 1842), земське початкове однокласне училище (засн. 1866, у віданні земства з 1872), шинок, кузня, 22 вітряки,5олійниць. 1910-381 госп., знихкозаків-11,селян - 358, євреїв - 2, ін. непривілейованих - 4, привілейованих - 6, наліч. 2156 ж., у т.ч. 13 теслярів, 8 кравців, 8 шевців, 4 ковалі, 2 слюсари, 172 ткачі, 42 поденники, 10 займалися інтелігентними та 179 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством.2288 дес. придатної землі. Землевласниками були поміщики Милорадович, Конах, А. С. Яхонтова. Діяли: Покровська ц-ва ( закрита за часів рад. влади), земське початкове училище, в якому навчалося 92 хлопч. та 20 дівчат (1912). У 1923-30 pp. К. - центр сільради. 1925 - 600 дворів, 2724 ж.; 1930 - 546 дворів, 2579 ж. Уродженцем К. є відомий укр. КобзарО.М. Вересай (1809-1890). Поблизу села збереглися кургани 2-1 тис. до н. е.
