КРАСНИЙ КОЛЯДИН
КРАСНИЙ КОЛЯДИН - село Талалаївського р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Глинське, Левівщина, с-ще Зелений Гай. Розташ. на лівому березі р. Ромни, за 20 км від райцентру і за 7 км від залізнич. ст. Рубанка. 484 двори, 1154 ж. (1996). Вперше згадуєтьсяО.Пшездецьким під назвою м. Красне в опису володінь Я. Вишневецького у 40-х pp. 17 ст. Додаток «Колядин» з'явився в третій чверті 17 ст. для відміни «городка» Красного від села Красного, яке містилося між Конотопом та Батурином. Колядином Красне стало прозиватися тому, що тут при поляках сидів управитель (мабуть, Вишневецького) з прозвищем Коляда. Існує й інша версія цієї назви. Колядин самою своєю назвою вказує на існування тут поселення в дохристиянські часи: Колядин це місце, де святкували коляду. Колядинське «містечко» ще в кінці 19 ст. нагадувало язичницьке святилище. К.К. мав укріплення, побудовані на початку17ст. З 1649 - сотенне містечко Краснянської (пізніше Красноколядинської) сотні Прилуцького полку. Сотенна канцелярія містилася в с. Рябухах. 1654 в містечку вже існував «міскій уряд», який відав громадськими справами. 1666 - 59 госп.. Красне вдр. пол. 17 ст. було не тільки наймалолюднішим сотенним містечком у полку, але й найбіднішим - у ньому не було жодного міщанина першої «статі». Вільне військове містечко. 1737 - 86 госп. селян, 85 госп. козаків (20 виборних, 65 підпомічників), 11 госп. козачих підсусідків. У 30-х pp. 18 ст. зменшилася кількість селян у містечку, одночасно поступово збільшувалася кількість підсусідків. 1740 їх було вже 42 бдв. хати: козачих - 6, красно-колядинського сотника Л. Максимовича - 13, наказного сотника Крупчинського - 5, лікаря С. Семенова - 6, священиків Т. Іванова і П. Лизогуба - 8, писаря сотенного Д. Ступачевського - 2 і город, отамана - 1. 1744 в К.К. 26 вільних дворів надані на 4 роки глинському сотникуА.Крижанівському. Тимчасове володіння перетворилося 1751 у «вічне» за універсалом гетьмана К. Розумовського. 1780наліч. селян: 26 дворів (37 хат) і 1 бдв. хата полковника С. Максимовича, 45 дворів (59 хат) і 4 бдв. хати майора Крижанівського (сина сотника), 1 двір (2 хати) Крупицького м-ря; підсусідків: 1 бдв. хата полковника І. Лизогуба, 7 дворів (8 хат) померлого військ.т. Ос. Купчинського, 1 двір (1 хата) знач.т. Зуба,4двори (4 хати) возного М. Карповського,2двори (5 хат) лікаря Гр. Ступачевського,1двір (1 хата) військ, т. Єв. Косяровського,7дворів (23 хати) священиків Сологубів,5дворів (6 хат) священиків Тихоновичів,3бдв. хати - церковних; козаків: 71 двір (96 хат) та 5 бдв. хат; козачих підсусідків -3бдв. хати. Наприкінці 18 ст. містечко було «обвалене» земляним валом і в середені мало земляний замок. За валом були розташ. два передмістя: Чечелівка і Грицівка. Замок містився на мису, який утворюється вигином р. Ромни. Він обнесений валом висотою до 20 арш. 1786 наліч.227дворів (351 хата); млинів на р. Ромен -4«амбара»; жителів: різночинців - 19 чол., козаків виборних - 5 дворів (24 хати), козаків підпомічників - 48 дворів (83 хати), селян різних власників - 154 двори (244 хати). У містечку 3 дерев. ц-ви: Різдва Богородиці, Троїцька та Миколаївська (вперше усі вони згадуються 1654, причому, Миколаївська ц-ва названа новою); приватні будинки лубенського полковника Максимовича (на 9 покоїв) та священиків Сологубів і Тихоновичів; базар по понеділках, ярмарки тричі на рік («на Зішестя Святого Духа», 14 вересня та 6 грудня). На території та поблизу Кр. Колядина розташовані кургани скіфського часу (5-3 ст. до н.е.), знайдено скарб римських монет 2 ст. н.е., виявлено городище сіверян (8-9 ст), поселення й городище періоду Київської Русі (9-13 ст). Деякі дослідники ототожнюють давньоруське городище з містом Глеблем, який згадується в літопису під 1147 та 1159 pp. Після скасування полкового устрою К.К. 1782 відійшов до Роменського пов. Чернігівського намісництва.
