ОЛЕКСИНЦІ
ОЛЕКСИНЦІ - село Срібнянського р-ну, центр сільради, якій підпорядкованісела Васюків, Горького. Розташ. на р. Лисогорі, за 5 км від райцентру і за ЗО км від залізнич. ст. Талалаївки. 181 двір, 459 ж. (1996). Вперше згадуються 1666. Входили до Срібнянської, з 1761 - до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797-1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923-30). 1666-38 госп. селян, з них 18 госп. «орали на 4-х волах» та 20 госп. - «на2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче». 1730 надане на ранг генер. обозному Як. Лизогубу. 1740 - 18 дворів (20 хат) селян, 26 дворів (27 хат) козаків. Після смерті Як. Лизогуба село залишалося вільним, 1752 гетьман К. Розумовський віддав його генер. осавулу Як. Якубовичу. Після його смерті (1758) удова1763розділила спадщину між дітьми - О. дісталися майбутньому прилуцькому полковнику Олександру Як. Якубовичу, якими він володів до своєї смерті (близько 1810). 1780 налічувалося 48 дворів (69 хат) селян, 2 двори (6 хат) підсусідків, 36 дворів (60 хат) козаків. 1797 наліч. 437 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев. Христоріздвяна ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666). 1859 - 165 дворів, 1229 ж. У 1861-64 pp. селяни підпорядковані Березівському Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян, а козаки села - Березівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей О. 1867 увійшли до нової Срібнянської вол.2-го стану. 1886 в селі було 99 дворів козаків, 92 двори селян-власників, 4 двори міщан та ін., 202 хати, 1114 ж.; діяли: нова дерев. ц-ва (1853), земське початкове однокласне училище (засн. 1863, у віданні земства з 1874), заїжджий двір, 2 шинки, крамниця, кузня, 19 вітряків, 5 олійниць, ґуральня. У 70-80 pp. 19 ст. землевласником в О. був поручик П. М. Гудим-Левкович. 1910 налічувалось220госп., з них козаків - 122, селян - 87, євреїв - 1, ін. непривілейованих - 4, привілейованих-6, наліч. 1436 ж., у т.ч. 6 теслярів, 8 кравців, 9 шевців, 1 столяр, 1 чинбар, 91 ткач, 46 поденників, 17 займалися інтелігентними та 98 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 2150 дес. придатної землі. Діяли: дерев. Христоріздвяна ц-ва (закрита за часів рад. влади), земське початкове однокласне училище, яке містилося в будинках, побудованих 1879 і 1911-12 pp., у ньому навчалося 85 хлопч. і 43 дівчини (1912); крім того, працювали школа грамоти (1912), млин з просорушкою та шерстівкою з гасовим двигуном. Землевласниками були поміщики: І. П. Барановський, С. Л. Рекало, М. П. Власова. У 1923-30 pp. О. - центр сільради. 1925 - 275 дворів, 1422 ж.; 1930 - 273 двори, 1404 ж. Біля села виявлені поселення раннього залізного віку (1 тис. до н.е.).
