СУХОЯРІВКА
СУХОЯРІВКА (Сухоярівський, Сухий Ярок, Сухоярівський-Климачі, Климачі хут.) - село Прилуцького р-ну Малківської сільради. Розташ. за 4 км від райцентру і залізничн. ст. Прилуки. 88 дворів, 71 ж. (2000). Вперше згадується 1797. Входила до Прилуцького пов. (1782-1923), до Прилуцького р-нуПрилуцького округу (1923-30) і Чернігів. обл. (з 1932). У кінці 18 ст. існували два х-ри Сухоярівські: один з них розташ. у верхів'ї р. Линовиці (правої прит. р. Удаю), другий - на Дубовогаївському шляху. 1797 в обох цих х-рах наліч. разом 46 душ чол. статі податкового населення, що свідчить про можливість заснув. їх ще за часів полкового устрою. Ці ж х-ри позначені на карті 1804. У списку нас. пунктів 1859 згадується лише один х. Сухоярівський, в якому налічувалося17дворів і 127 ж. На карті пов. 1869 на місці першого позначений х. Климачі, а другого - х. Сухий Ярок. 1886 згадується х. Сухоярський (у Прилуцькій вол.) і х. Сухоярівський (у Богданівській вол.). У цьому році в х. Сухоярському наліч. лише 1 двір, 2 хати і 3 ж., а в х. Сухоярівському - 25 дворів селян-власників,2двори міщан та ін., 28 хат, 173 ж. На карті 1902 позначені три хутори: Сухий Ярок на Дубовогаївському шляху (в Прилуцькій вол.), Сухоярівський і поруч з ним - Климачі (у Богданівській вол.). Пізніше згадується тільки хут. у Богданівській вол.: 1900 під назвою Сухоярівський (Климачі) і 1910 - під назвою Сухоярівський-Климачі. Можна вважати, що близько середини 19 ст. біля х. Сухоярівського, розташованого у верхів'ї р. Линовиці, був поселений хут., який здобув назву Климачі за прізвищем засновників (1912, згідно з метричними книгами, Климачів у хут. була більшість). Пізніше обидва хутори злилися в один. Що стосується хут. на Дубовогаївському шляху, то він у 19 ст. змінив назву на х. Сухий Ярок, далі, можливо, деякий час (1886) звався х. Сухоярський, а на поч.20ст. зник зовсім. Мешканці хут. Сухоярівського (Климачів), що належав поміщикам Ґалаґанам, були приписані до парафії Михайлівської ц-ви с. Богданівки. 1910 в х. Сухоярівський-Климачі - 42 госп. селян, наліч. 281 ж., у т.ч. 2 кравці,1швець, 5 ткачів, 1 візник, 12 поденників,4займалися інтелігентними та 20 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 142 дес. придатної землі. Діяла школа грамоти. Хут. 1923-25 підпорядкований Богданівській, у 1925-30 pp. - Малківській сільраді. 1925- 70 дворів, 327 ж.; 1930 - 68 дворів, 323 ж. До 1951 в хут. існувала с.-г. артіль «Червоний орач», яка 1944 наліч. 71 двір, мала 580 га землі (422 га орної), 26 коней, 84 голови в.р.х. (у т.ч. 14 волів), кузню, теслярську майстерню. 1951 в С. - 76 дворів, у т.ч. 27 дворів робітників, 261 ж.; в тому ж році артіль «Червоний орач» об'єднана з колгоспом ім. ЛКСМУ (Малківка). Хут. став селом Сухоярівкою 1958. 1971 - 83 двори, 219 ж. У 1996 в С. містилося відділення пайгоспу „Малківський", магазин. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. На фронтах В. В. війни загинуло 40 воїнів-односельців. До села з Малківки прокладена (1992) дорога з тверд. покриттям (2 км).
