УДАЙЦІ
УДАЙЦІ (до 1947 - Мамаївка) - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковане с. Полонки. Розташ. на р. Удаї, за 18 км від райцентру та за 8 км від залізничн. ст. Линовиця. 324 двори, 728 ж. (2000). Вперше згадуються 1629. Мамаївка входила до Полкової, а з 1757 - до Переволочнянської сотні Прилуцького полку, до Пирятинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797-1802), до Пирятинського пов. (1802-1923), до Яблунівського р-ну Прилуцького округу (1923-30) та Чернігівської обл. (1932-59), до Прилуцького р-ну (з 1959). 1666 - 17 госп. селян, з них 8 госп. орали "на 4-х волах" та 9 госп. -"на 2-х волах"; козаки не показані. Вільне військове село «до ратуші Прилуцької прислушаюче». 1689 гетьман І. Мазепа надав його полковому судді Тарасу Кіндратенку (Кіндрату Тарасовичу). Після його смерті (1705) прилуцький полковник Дмитро Горленко передав Мамаївку своєму братові Степану, а після його смерті забрав собі. 1709 гетьман І. Скоропадський віддав село полковому судді Мих. Огроновичу. 1722 царським указом Мамаївка була «пожалувана» генер. Вейсбаху, який тоді командував російськими військами в Україні. Після смерті Вейсбаха село перейшло (1736) до гв. майора Гампфа. Але через рік Мамаївку випросив собі гр. Мініх. 1737 наліч. 83 госп. селян, 2 госп. підсусідків, 17 госп. козаків (7 виборних,10підпомічників) та 2 госп. козачих підсусідків. 1741 усі маєтності гр. Мініха відібрано в казну. 1742 Мамаївка була «пожалувана» сербу генер.-майоруІ.Стоянову. 1740 - 63 двори (69 хат) селян, 8 хат підсусідків та 22 двори (25 хат) козаків. У селі І. Стоянову належали: заїжджий двір, город з садом, город, в якому саджали тютюн, шинковий двір, гребля на р. Удай, млини, один на два кола мучних, другий - на 1 ступне та 1 «волошне», на тій же греблі сукновальний млин, кузня, «тяглих» - 41 двір (58 хат, 55 сімей), «піших» - 37 дворів (48 хат,49сімей). Після смерті І. Стоянова (1744) село перейшло до його сина Михайла, який командував Сербським гусарським полком. У 1780-81 - 71 двір (107 хат) селян, 4 двори (8 хат) підсусідків та 20 дворів (43 хати) козаків, з них 20 хат козаків виборних та 23 - підпомічників; селяни належали генерал-майору М. Стоянову, одруженому на дочці І. Ломиковського, зятя гетьмана Д. Апостола; у селі мешкали також 5 родин: різночинців - 1, духівництва - 2 , церковників - 2. 1797 наліч. 558 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев. Миколаївська ц-ва, споруджена 1790 (перша ц-ва збудована до 1666). У 19 ст. Мамаївка входила до Линовицької вол. 2-го стану. 1889 - 203 двори селян-власників, 79 дворів козаків, 297 хат, 1658 ж.; діяли: дерев. ц-ва, земське початкове однокласне училище (1870), шинок, крамниця, кузня, водяний млин, 17 вітряків. 1910 - 305 госп., 1862 ж.; діяли: дерев. Миколаївська ц-ва ( у рад. період знищена), 3 земські училища, однокласна церковно-парафіяльна школа. У 1923-30 pp. Мамаївка - центр сільради. 1925 - 430 дворів, 2122 ж.; 1930 - 458 дворів, 2202 ж. 1944 в У. існували4колгоспи: «Червона Зірка» (99 дворів), ім. Чапаєва (108 дворів), «Нове життя» (87 дворів), ім. Кірова (174 двори); працювали 2 кузні й теслярська майстерня. 1950 всі господарства об'єднані в один колгосп ім. Кірова, в якому наліч. 403 двори (574 чол. працездатних), 2899 га землі (1923,3 га орної), коней 94, в.р.х. - 366 голів. 1961 в У. діяла неповна середня школа (200 учнів, 20 працівників) та допоміжна школа (167 учнів, 67 працівників). 1970 в колгоспі ім. Кірова наліч. 12 автомашин, 13 тракторів,5комбайнів, а також в.р.х. - 1292, свиней - 1376, овець - 402. Пізніше до колгоспу приєднано колгосп ім. Сталіна (с. Полонки). 1971 в У. - 447 дворів, 1392ж.Колгосп ім. Кірова у 1990 наліч. 25 автомашин, 26 тракторів, 11 комбайнів, а також в.р.х. - 1861, свиней - 900, коней - 48, овець - 360. З 1992 в У. містилася центр. садиба пайгоспу «Удайцівський» з відділенням в с. Полонках, який мав 4549,3 га землі (2822 га орної), крупорушку; наліч. (1996) 21 автомашина,31трактор, 8 комбайнів, а також в.р.х. - 2036, свиней - 644, коней - 32. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. У селі (1996) - відділення зв'язку, АТС (1989), філіалвідділення Ощадбанку, неповна середня школа (84 учні, 14 педпрацівників; 1994), допоміжна школа (90 учнів, 28 педпрацівників), дошкільна установа (16 дітей), лікарня, амбулаторія, аптека, сільс. клуб на 130 місць (1970), б-ка (8,5 тис. од. зб.), З магазини. Споруджені1951,1963 пам'ятник та надгробок на трьох братських могилах воїнів, полеглих 1943 під час визволення села від гітлерівців; 1994 пам'ятник воїнам - односельцям, які загинули (149 чол.) на фронтах В. В. війни. Через село з Линовиці на Полонки у 1973-74 pp. прокладена дорога з твердим покриттям (10,1 км).
