ЛОСОСЬ ЧОРНОМОРСЬКИЙ
Salmo labrax Pallas, 1814
Таксономічна належність
Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Лососеподібні (Salmoniformes), родина — Лососеві (Salmonidae). Один з 5-ти видів роду, один з 2-х видів роду у фауні України. Раніше вид розглядався у ранзі підвиду Лосось чорноморський — Salmo trutta labrax Pallas, 1814.
Природоохоронний статус виду
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Ендемік Азовсько-Чорноморського регіону. В Україні трапляється у Чорному морі біля берегів Кримського п-ва, в Тендрівській та Ягорлицькій затоках, у пн.-зх. частині Чорного моря біля Одеси, в узмор'ї Дунаю та його гирлі, іноді в Азовському морі.
Чисельність і причини її зміни
Незначна. Причинами зміни чисельності є порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного і біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води та надмірний вилов.
Особливості біології та наукове значення
Морська прохідна риба. Статевої зрілості досягає на 2-3 році перебування у морі. Нерестовий хід у річки починається в лютому, досягає максимуму у квітні-травні, закінчується у червні. Нерест з жовтня по січень. Ікру відкладає на тверде дно. Молодь затримується в річках на 2-5 років. Живиться ракоподібними, личинками комах, дорослими комахами, зрідка мальками риб. У 3-4-річному віці досягає довжини 19-26 см і маси 60-170 г. У морі живиться здебільшого рибами, у меншій мірі ракоподібними.
Морфологічні ознаки
Тіло видовжене, товсте, брускоподібне. За спинним плавцем на хвостовому стеблі знаходиться жировий плавець. Хвостовий плавець має ледь помітну виїмку. Голова невелика, клиноподібна. Рот великий, верхня щелепа сягає за задній край ока. Щелепи та кістки рота озброєні зубами. Довжина тіла здебільшого до 50 см (інколи досягає довжини 110 см і маси 24 кг), тривалість життя до 10 років і більше. Спина темно-сіра, боки й черево сріблясті. Вище й нижче бічної лінії розміщені зіркоподібні плями, що поширюються й на зяброві кришки. Спинний та хвостовий плавці темні, парні плавці та підхвостовий сіруваті.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесений до ЧКУ (1994), списку МСОП і Європейського червоного списку. Охороняється у Чорноморському БЗ та у Карадазькому ПЗ. Треба організувати штучне розведення, реакліматизацію, кріоконсервування гамет та ембріонів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Можливе. Біотехніка розведення випробувана у ставових господарствах Криму. Об'єкт холодноводного рибництва.
Господарське та комерційне значення
Через незначну чисельність промислового значення не має.
Основні джерела інформації
Лаврентьев, 1967; Салехова, Костенко, Вронский, 1989; Черняков, Ткаченко, 1999; Ткаченко, Хуторной, 2001; Мовчан, 2001; Каталог, 2003; Щербуха, 2004; Виноградов, 2006.
Автор: А.Я. Щербуха
