АНЕМОНА ДІБРОВНА
Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розсіяно-притиснуто опушене, 10— 25 см заввишки. Прикореневих листків немає або, рідше, є лише один. Стеблові листки коротко-черешкові, зібрані по 3 в кільце. Квітки середніх розмірів (20— ЗО мм у діаметрі), білі, блідо-рожеві, інколи лілові, здебільшого з 6 пелюсток. Плід— сім'янка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення
Росте в широколистяних лісах, на узліссях, галявинах на Західному Поліссі та в Лісостепу.
Сировина
Збирають траву (стебла, листя, квітки) під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Надземна частина рослини містить сапоніни, протоанемонін і хелідонову кислоту.
Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині препарати А. д. ВНУТРІШНЬО у вигляді настою використовують для лікування злоякісних новоутворень, серцевих захворювань, запалення легень, гарячки, при болях у шлунку, як абортивний засіб; ЗОВНІШНЬО — при ревматизмі, подагрі, як антимікробний засіб при лікуванні дерматозів. Рослина отруйна! Використовувати треба дуже обережно. У гомеопатії А. д. вживають як седативний, потогінний та діуретичний засіб.
