Багаторічний вічнозелений напівкущ родини барвінкових. Стебло циліндричне, голе, прямостояче або сланке, 30—60 см заввишки. Листки короткочерешкові, видовжені, блискучі, супротивні, з добре виявленим жилкуванням. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, рожеві або білі, зібрані по 2—4 на верхівках пагонів. Плід — з 2 листянок.
Поширення
Походить з Індонезії. На Чорноморському узбережжі Кавказу вирощується у відкритому грунті як однорічна культура.
Сировина
В медичній промисловості використовують надземну частину рослини. Заготовляють у фазі масового цвітіння, коли в листі відмічено максимальний вміст алкалоїдів. Аптеками не відпускається.
Хімічний склад
З трави Б. р. виділено понад 60 алкалоїдів, які належать до групи індольних. Серед них: вінбластин, вінкристин, лейрозин, лейрозидин, лейрозивін, ровідин та інші.
Фармакологічні властивості і використання
Алкалоїди Б. р. виявляють протипухлинну, антибактеріальну й гіпотензивну активність. В онкологічній практиці застосовують два протипухлинні препарати: вінбластин і вінкристин. У зарубіжній народній медицині Б. р. використовують при гіпертонії, діабеті, кровотечах, для лікування і очищення ран, а у вигляді полоскань — при цинзі й зубному болі.
