Pimpinella major — багаторічна трав'яниста гола кореневищна рослина родини селерових (зонтичних). Стебло пряме, гостроребристе, порожнисте, при основі під час цвітіння рослини — з бічними розетками листків, 40—100 см заввишки. Листки перисторозсічені, з яйцевидними, великопилчастими частками. Квітки дрібні, білі, 5-пелюсткові, в складних зонтиках, що мають 8—10 променів. Плід — двосім'янка. Цвіте у липні — вересні.
Поширення
Трапляється в лісових і лісостепових правобережних районах, у Карпатах на лісових галявинах, по чагарниках і на луках.
Заготівля і зберігання
Використовують корені з кореневищами, які заготовляють восени або рано навесні. Викопані корені миють холодною водою і сушать на відкритому повітрі або в протопленому приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
У кореневищах і корінні є ефірна олія, пімпінелін, дубильні речовини, смоли, крохмаль, цукор тощо.
Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині препарати Б. в. використовують як гемостатичний, седативний, болетамувальний та відхаркувальний засіб. Вони заспокійливо діють на нервову систему, нормалізують роботу серця. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій коріння (1 столова ложка подрібненого коріння на 400 мл окропу) по півсклянки 3—1 рази на день; настойку коріння (у співвідношенні 1:10, на 70 % спирті,настоюють 7 днів) по 15—20 крапель З—4 рази на день.
