Невеличке (2-5 м заввишки) дерево або кущ родини розових. На міцних пурпурово-коричневих гілках розміщуються прямі колючки 2,5—5 см завдовжки. Листки зверху темно-зелені, зісподу - ясно-зелені, волосисті, від обернено-яйцевидних до широко-ромбічних, або великозубчасті з пилчастими лопатями. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, блідо-пурпурові, в густих щитковидних суцвіттях; тичинки — з пурпуровими пиляками. Плоди яблуковидні, кулясті, криваво-червоні, рідше – оранжево-жовті, з борошнистим м'якушем і З-4 кісточками. Цвіте у травні -червні.
Поширення
В дикому стані росте в Сибіру та Середній Азії. На території України вирощують як декоративну рослину.
Заготівля і зберігання
Використовують квітки і плоди. Квітки (з листками або без них) заготовляють на початку цвітіння рослини, коли частина їх ще не розкрилась. Сушать у затінку. Сухої сировини виходить 18-20 % . Строк придатності - один рік. Плоди збирають у період повного достигання.Сухої сировини виходить 40 %. Строк придатності - 2 роки. Квітки і плоди відпускають аптеки.
Хімічний склад
Квітки містять гіперозид, кверцетин, вітексин, сапонаретин, орієнтин, гомоорієнтин, рамнозиди вітексину, фенолокислоти (кавова, хлорогенова), аміни (холін, ацетилхолін, триметиламін). У плодах знайдено органічні кислоти, цукри, сорбіт, пектинові речовини (1,9 - 6,1 % ), аскорбінову кислоту (18 - 100 мг%), в-каротин (0,4-2,7 мг % ), вітамін К, фенольні сполуки (антоціани - до 1200 мг %, лейкоантоціани - 400-1500 мг % , катехіни, флавоноли, фенолокислоти тощо), кумарини (0,7 -3,4 % ), стерини, тритерпенові кислоти (урсолову, олеанолову).
Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати Г. к. - ч. виявляють кардіотонічну, спазмолітичну, гіпотензивну, седативну та десенсибілізуючу дію. Глід здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати кров'яний тиск (підвищений - знижує, знижений -підвищує), зменшувати збудливість нервової системи, зумовлювати глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричинюючи після пробудження станів психічного пригнічення. Слід відзначити, що направленість терапевтичної дії препаратів глоду залежить від дозування. Якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі є чудовим спазмолітичним і седативним засобом. Надто великі дози, в 4-5 разів більші за звичайно призначувані, спричинюють зайву сонливість і сповільнення пульсу. Препарати рослини малотоксичні, не мають кумулятивних властивостей і не спричинюють побічних явищ. Їх використовують при різних захворюваннях серцевого м'яза, зокрема, при коронаритах, які супроводяться симптомами стенокардії; при гіпертонічній хворобі, особливо при склеротичній та вегетативно-нервовій її формі; при артеріосклерозі, нервово-психічному збудженні, запамороченнях; при гострому суглобовому ревматизмі, а також при клімактеричному неврозі як засіб, що зменшує збудливість нервової системи й усуває різні болісні симптоми, характерні для цього періоду життя жінок. Квітки і плоди Г. к.-ч. використовують окремо або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Перевагу слід надавати препаратам, виготовленим з квіток рослини (краще брати свіжі квітки), пам'ятаючи, що вони малоефективні при декомпенсації серця.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настойку квіток (настоюють 10 г свіжих квіток на 100 мл 70 % спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 15— 30 крапель у чарці води 3 рази на день (коли використовують настойку як седативний або десенсибілізуючий засіб, дозу збільшують у 2— 3 рази); настій квіток (5 г, або одна столова ложка висушених квіток на 200 мл окропу) по півсклянки 2— З рази на день; настойку плодів (настоюють 10 г сухих подрібнених плодів на 100 мл 70 % спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 30—40 крапель у чарці води; настій плодів (15 г або столова ложка сухих подрібнених плодів на 200 мл окропу) по половині або третині склянки 2—3 рази на день; екстракт плодів (25 г подрібнених плодів на 100 мл окропу, кип'ятити до зменшення об'єму на половину) по 40 крапель 3 рази на день; одну столову ложку з верхом суміші квіток Г. к.-ч. (10 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), маренки запашної (20 г), листя ожини сизої (25 г) і трави сухоцвіту багнового (15 г) настоюють 10 хв на 200 мл окропу і п'ють по 1 склянці 3 рази на день при дратівливості, істеричних припадках, клімактерії; одну столову ложку суміші квіток та плодів Г. к.-ч., трави хвоща польового, омели білої, зубків часнику (по ЗО г), квіток арніки гірської (10 г] і трави деревію звичайного (40 г) настоюють на 200 мл окропу і п'ють по чверті склянки 4 рази на день при гіпертонічній хворобі; три столові ложки суміші квіток та листя Г. к.-ч. (20 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (20 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), чебрецю звичайного (5 г), материнки звичайної (5 г), листя меліси лікарської (10 г), м'яти перцевої) (5 г), шишок хмелю звичайного (5 г), квіток лаванди колоскової (5 г), трави горицвіту весняного (5 г) і листя конвалії звичайно) (5 г) настоюють до охолодження на 300 мл окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день при серцевих неврозах (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині); дві столові ложки суміші квіток і листя Г. к.-ч,. (30 г), трави хвоща польового (15 г), омели білої (30 г), квіток бузини чорної (30 г), слані ламінарії цукристої (5 г), листків меліси лікарської (5 г), м'яти перцевої (5 г), трави наберу садового (5 г), собачої кропиви звичайної (25 г), фіалки триколірної (15 г), листя берези пухнастої (15 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (10 г) і трави барвінку малого (15 г) заливають 250 мл окропу, кип'ятять 5 хв, настоюють до охолодження, проціджують і випивають протягом дня за 3 рази після їди при гіпертонічній хворобі (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині). З готових аптечних препаратів використовують настойку глоду — по 20—30 крапель, рідкий екстракт глоду — по 20— 30 крапель 3—4 рази на день до їжі.
