Malva sylvestris, синонім — M. grossheimii — одно- або дворічна (дуже рідко — багаторічна) трав'яниста рослина родини мальвових. Стебло прямостояче або висхідне, 30—100 (120) см заввишки, галузисте, вкрите жорсткими відстовбурченими волосками. Листки чергові, круглувато-серцевидні, 5—7-лопатеві, зарубчасто-зубчасті, м'яковолосисті, на довгих черешках, вкритих відстовбурченими жорсткими волосками. Квітки 30—40 мм у діаметрі, правильні, двостатеві, на довгих квітконіжках. Плід — з численних, розміщених кільцем плодиків-сім'янок. Цвіте з липня до вересня.
Поширення
Калачики лісові трапляються в світлих лісах, серед чагарників, біля доріг, на полях, городах, засмічених місцях по всій території України, але частіше в лісових районах та на півночі Лісостепу.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують коріння (Radix Malvae silvestris), листя (Folia Malvae silvestris), квітки (Flores Malvae silvestris) або траву (Herba Malvae silvestris). Листя або всю надземну частину (траву) заготовляють під час цвітіння рослини. Листя обривають так, щоб залишки черешків не перевищували 2 см. Квітки обривають до розпукування, з чашечками, але без квітконіжок. Коріння копають восени. В перший день зібрану сировину пров'ялюють на сонці, а потім досушують її під укриттям. Сухого листя виходить 16—17%, квіток— 18%, трави — 22 % . Зберігають сировину в сухому місці. Рослина неофіціальна.
Хімічний склад
Надземна частина рослини містить багато слизистих і дубильних речовин, цукри, каротин та вітамін С. У квітках, крім цього, є барвні речовини (мальвін, мальвідин).
Фармакологічні властивості і використання
Калачики лісові виявляють пом'якшувальну, відхаркувальну, обволікаючу, заспокійливу та болетамувальну дію. Слиз має велику адсорбційну поверхню і діє антитоксично. Препарати калачиків лісових приймають всередину при захворюваннях дихальних шляхів (бронхіт, сухий нестримний кашель, охриплість тощо) , при запальних процесах у шлунку і кишечнику та при діареї. Для посилення терапевтичного ефекту квітки й листя калачиків лісових поєднують з квітками гречки звичайної, підбілу звичайного і маку дикого та з травою медунки лікарської. Зовнішньо у вигляді полоскань, обмивань, примочок і припарок калачики лісові використовують при гінгівітах, запальних станах верхніх дихальних шляхів, при ангіні й геморої та для лікування опіків, ран, виразок, різних форм дисгідрозів та інших захворювань шкіри. Часто калачики лісові використовують як замінник алгеї лікарської. До складу лікувально-профілактичного раціону включають салати з молодого листя калачиків.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій квіток або листя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по пів склянки 3 рази на день до їжі, підсолоджуючи медом; настій листя (2 чайні ложки сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 3—5 годин) п'ють ковтками по 1 склянці на день; напар суміші (порівну) квіток калачиків лісових, гречки звичайної, підбілу звичайного, маку дикого і трави медунки лікарської (50 г суміші на 1 л окропу, напарюють у термосі ніч) по 1 склянці 5 раз на день; салат — помите листя калачиків занурюють на 1 хвилину в окріп, подрібнюють, додають цибулі, хрону і солі, перемішують, заправляють вершками (на 100 г листя калачиків беруть 25 Г ріпчастої цибулі, 25 г тертого хрону, 20 г вершків та сіль). ЗОВНІШНЬО — відвар суміші квіток і листя калачиків лісових (по 1 столовій ложці в 1 склянці води) для полоскання і примочок; настій суміші (порівну) квіток калачиків лісових, алтеї лікарської, бузини чорної і дивини густоквіткової (1—2 чайні ложки суміші на 200 мл окропу) для полоскання і примочок; теплий залишок після проціджування настою квіток або листя калачиків прикладають до опіків 2—3 рази на день у вигляді припарок; настій пелюсток калачиків (дві пучки на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) використовують теплим для компресів при; тріщині заднього проходу (Fissura ani); лосьйон —- 2 столові ложки листя калачиків лісових настоюють на 300 мл холодної кип'яченої води 1 годину і використовують для компресів.
