Багаторічна трав'яниста волосисто опушена кореневищна рослина родини айстрових (складноцвітих). Має багаторічні повзучі пагони. Квітконосне стебло нерозгалужене, безлисте, 5—30 см заввишки. Листки — в прикореневій розетці, цілокраї, численні, ланцетні, тупуваті, до основи звужені в черешок, зверху голубувато-зелені, зісподу — сірувато-повстисті. Квітки усі язичкові, двостатеві, ясно-жовті, з 5 зубчиками на верхівці, зібрані в одиничні кошики, що розміщені на верхівці стебла; крайові квітки в кошику зовні з червоними смужками. Цвіте у травні — червні, нерідко повторно восени.
Поширення
Нечуйвітер волохатенький росте по всій території України в соснових і мішаних лісах, на лісових галявинах, узліссях, вирубках, степових і піщаних схилах.
Заготівля і зберігання
Для лікарських потреб збирають траву з корінням або без нього або окремо кошика під час цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать, розстеливши її тонким шаром під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 16—17 % . Готову сировину зберігають у коробках. В окремих випадках, наприклад при уремії, застосовують свіжу рослину. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава рослини містить дубильні й гіркі речовини, слиз, смолу, кумарин умбеліферон, флавон (у квітках), цукри та марганець.
Фармакологічні властивості і використання
З народного досвіду відомо, що нечуйвітер волохатенький має властивості спиняти кровотечі, підвищувати діурез, посилювати виділення шлункового соку при недостатній кислотності, виявляє протизапальну дію. Настій трави нечуйвітру дають усередину при маткових, легеневих і шлункових кровотечах, кровохарканні, геморагічних коліках, дизентерії та геморої, при набряках серцевого й ниркового походження та уремії, при гіпоацидному гастриті й відсутності апетиту, при опуханні печінки та при жовтяниці. Порошок з трави використовують для присипання гнійних ран, нюхають при сильному нежиті або приймають усередину при жовтяниці. Настоєм трави проводять спринцювання піхви при маткових кровотечах, болях у жінок, промивають гнійні рани, роблять примочки на фурункули. Нечуйвітер волохатенький використовують у гомеопатії.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій сушеної трави (10 г сировини на 200 мл окропу) по 2 столові ложки 3 рази на день; настій свіжої трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по 2 столові ложки 3 рази на день при уремії.
