Populus balsamilera — високе, 20—35 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Має широко-яйцевидну малогіллясту крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою сірувато-зеленою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно-сіра, тріщинувата. Бруньки голі, клейкі. Листки чергові, разом з черешком голі, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, 5—12 см завдовжки і 2,5—7 см завширшки, в основі круглясті, до верхівки поступово звужені в довгий кінчик, по краю зарубчасто-пилчасті; зверху темно-зелені з полиском, зісподу — білуваті або іржаві, з крапчастими залозками, на довгих циліндричних тонких черешках. Квітки одностатеві, в пониклих сережках; сережки — на довгій ніжці, чоловічі до 7 см завдовжки, жіночі — до 15 см завдовжки; приймочки пурпурові. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.
Поширення
Батьківщина тополі бальзамічної — Північна Америка. По всій території України її культивують як декоративну і фітомеліоративну рослину.
Заготівля і зберігання
Див. у статті тополя чорна. Рослина неофіцинальна.
Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті тополя чорна.
