Ilex aquifolium — кущ або невелике деревце родини падубових. Листки вічнозелені, шкірясті, прості, чергові, виїмчасто-зубчасті; нижні — з колючими зубцями. Квітки здебільшого одностатеві, зібрані в зонтиковидні щитки в пазухах листків; віночок колесовидний, 4-пелюстковий, білий. Плід — м'ясиста червона кістянка. Цвіте у червні.
Поширення
Дико росте в Південній і Західній Європі, Малій Азії та на Закавказзі. На Україні культивують у садах і парках як декоративну рослину.
Сировина
Для виготовлення ліків використовують листя (Folia Aquifolii). Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Листки містять глікозид ілицин, ілексантин, ілексову кислоту і таніни.
Фармакологічні властивості і використання
В народній медицині П. г. використовують як протигарячковий і сечогінний засіб, при простуді, ревматизмі та водянці.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар (10 г сухого по-дрібненого листя на 0,5 л окропу, кип'ятити, поки не википить половина води) п'ють по 1—2 склянки в день рівними порціями.
