Hepalica nobilis, синоніми: Н. triloba, Anemone hepatica — багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебла у вигляді квітконосних стрілок; вони прямостоячі, 5—15 (20) см заввишки, опушені, одиничні, одноквіткові, виходять з пазух лусковидних листків кореневища, з покривалом з трьох цілісних зелених листочків, зібраних кільцем при основі квіток. Листки зібрані приземною розеткою, з'являються в кінці цвітіння й потім зимують (відмирають у наступному році), довгочерешкові, трилопатеві, при основі серцевидні, в молодому віці опушені, згодом майже голі; лопаті широко-яйцевидні, цілокраї. Квітки правильні, двостатеві, з простою віночковидною вільнопелюстковою оцвітиною; листочки одноцвітини (їх 8—10), синювато-блакитні, рідше — білі або рожеві. Плід — збірна опушена сім'янка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення
Печіночниця звичайна росте в листяних і мішаних лісах та серед чагарників західних районів республіки.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Anemonis hepaticae) або тільки саме листя (Folia Anemonis hepaticae) чи квітки (Flores Anemonis hepaticae) печіночниці. Збирають сировину в період цвітіння рослини й сушать, по можливості швидко, в затінку або в теплому приміщенні.
Фармакологічні властивості і використання
Підвищує діурез, має відхаркувальні й антисептичні властивості й позитивно впливає на обмін речовин. Настій трази або самого тільки листя чи квіток вживають при запаленнях печінки, жовчнокам'яній хворобі, запаленнях селезінки, нирок і сечового міхура, при бронхіті й трахеїті, запаленні глотки, ревматизмі, малярії, подагрі й гонореї. Настойку рослини приймають усередину, щоб зняти біль у ділянці печінки й жовчного міхура.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (4 г, або 1 чайна ложка, сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3 рази на день до їжі; настій листя (10 г свіжого або 2 г сухого листя на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють ніч) п'ють ковтками по 1 склянці на день; настій квіток (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) п'ють вранці і ввечері по 1 склянці, ковтками; настій столової ложки суміші (порівну) трави печіночниці звичайної і рутки лікарської та коріння кульбаби лікарської на склянці окропу п'ють по третині склянки 3 рази на день до їжі як жовчогінний засіб; настойку (30 г трави або повну жменю квіток на 250 мл горілки, настоюють 2 тижні) по 20 крапель на цукрі або з невеликою кількістю води 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — використовують настій трави для полоскання, промивання і примочок або настойку для розтирання (готують, як у попередніх прописах). Печіночниця звичайна — отруйна рослина. Передозування небезпечне!
