Chamerion angustifolium, синонім — Chamaenerium angustifolium — багаторічна трав'яниста рослина родини онагрових. Стебло прямостояче, 50—150 (200) см заввишки, круглясте, просте або трохи розгалужене, голе, густо облистнене. Листки чергові, сидячі, рідше з дуже коротенькими черешками, цілісні, видовжено- або лінійно-ланцетні, загострені, до основи клиновидно звужені, інколи майже округлі, по краю дрібнозалозисто-зубчасті або цілокраї, зверху темно-зелені, з полиском, зісподу — сизо-зелені, з густою сіткою добре помітних бічних жилок, що відходять від головної майже під прямим кутом, голі. Квітки двостатеві, трохи неправильні, у кінцевих багатоквіткових гронах 10—40 (45) см завдовжки; пелюстки (їх 4) горизонтально розхилені, пурпурово-червоні, рідше блідо-рожеві або білі, обернено-яйцевидні, на верхівці закруглені, рідко — з мілкою виїмкою, до основи звужені в нігтик. Плід — стручковидна коробочка. Цвіте з червня до серпня.
Поширення
Хамеріон вузьколистий росте по всій території України по сухих піщаних місцях у світлих лісах, по насипах залізниць, біля посівів.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву або тільки листя хамеріону. Траву, і листя заготовляють в період цвітіння рослини. Зібрану сировину швидко сушать під укриттям на вільному повітрі, розстилаючи тонким шаром на тканині чи папері. У минулому листя хамеріону вживали як сурогат чаю (копорський чай). Для цього зібране листя прив'ялюють (підсушують на повітрі), перетирають і в щільно закритих ящиках піддають ферментації, після якої його остаточно висушують. Одержане таким чином чайне листя заварюють так само, як і натуральний чай. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках.
Хімічний склад
Листя хамеріону містить вуглеводи: слиз —15% , пектин; тритерпеноїди (1,3— 1,9%): олеанолову, урсолову, 2а-гідроксиурсолову, 2а-гідроксиолеанолову кислоти; фенолкарбонові кислоти (в гідролізаті): кавову, п-кумарову, елагову; флавоноїди: сексангуларетин, кемпферол, кверцетин, мірицетин, кемпферолу, в гідролізаті — кверцетин, кемпферол; дубильні речовини (5,65— 20 %), алкалоїди (0,1—1 %), аскорбінову кислоту (до 338 мг%), каротин, мінеральні солі заліза (23 мг% ), міді (2,3 мг% ), марганцю (16 мг% ), нікелю (1,3 мг% ), титану (1,3 мг%), молібдену(0,44 мг%) і бору (6 мг%). У стеблах рослини є 4—6 % дубильних речовин; у квітках — дубильні речовини, алкалоїди (сліди), аскорбінова кислота, антоціани (у пелюстках).
Фармакологічні властивості і використання
Препарат ханерол проходить клінічні випробування. Наявність великої кількості слизистих і дубильних речовин забезпечує протизапальні й знеболюючі властивості хамеріону. Зважаючи на це, настій або відвар хамеріону (листя або трави) призначають усередину при виразковій хворобі шлунка, гастритах і колітах, місцево — для полоскань при запальних станах верхніх дихальних шляхів і для примочок на виразки і рани. У народній медицині, крім того, настій або відвар хамеріону дають усередину при мігрені, безсонні та олігоменореї.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій або відвар (15 г трави або листя на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день перед їжею. ЗОВНІШНЬО — примочки і полоскання настоєм або відваром (готують, як у попередньому прописі).
