Cichorium intybus — багаторічна трав'яниста розсіяно-волосиста, з молочним соком рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, ребристе, 30—120 см заввишки, з розчепіреними прутовидними гілками. Прикореневі листки в розетці, струговидно-перистороздільні або слаболопатеві, біля основи звужені в черешок: стеблові листки чергові, ланцетні, гострозубчасті, з широкою основою, стеблообгортні: верхні — цілокраї. Квітки двостатеві, в кошиках, розташованих по 1 — 3 у пазухах листків; віночок голубий, язичковий, з 5 зубчиками. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до вересня.
Поширення
Цикорій дикий росте по всій території України вздовж доріг, по канавах, як бур'ян на засмічених місцях.
Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують корені (Radix Cichorii intybi), рідше траву цикорію (Herba Cichorii intybi). Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Зібрану сировину сушать у затінку на відкритому повітрі або у добре провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким шаром, або у сушарці при температурі до 40°. Сухої трави виходить 28—29 % . Корені викопують восени, обтрушують від землі, миють у холодній воді, звільняють від стебел, розрізують, при необхідності, вподовж і впоперек і сушать на відкритому майданчику або у сушарці при температурі до 50°. Сухих коренів виходить 25 % . Готову сировину зберігають в сухих прохолодних приміщеннях з доброю вентиляцією.
Хімічний склад
Корені цикорію містять гіркий глікозид інтибін (0,032—0,099 % ), фруктозу (4,5— 9,5 % ), левульозу (10—20 % ), пентозани (4,7—6,5 % ), холін. У траві є гіркі речовини лактуцин і лактукопікрин (сесквітерпенові лактони), тритерпени, кумариновий глікозид цикоріїн (у квітках), аскорбінова кислота, вітаміни групи В.
Фармакологічні властивості і використання
Найчастіше галенові препарати цикорію вживають для збудження апетиту та покращення діяльності органів травлення.
