У Теребовлянському районі є ще один духовний християнський центр області - Зарваниця. Село Зарваниця на Тернопільщині славиться чудотворною іконою Матері Божої, яка у сні з'явилась монахові, що в 1240 р. втік із Києва після його зруйнування монголами. Ця ікона зберігається у місцевій парафіяльній церкві Пресвятої Трійці і належить до найдавніших в Україні. ЇЇ виникнення сягає у 13-14 ст. Місцина над річкою Стрипою стала надійним прилистком християнства під час лиховісного смерчу монголів на терени Русі-України. В 1867 році папа Пій IX коронував ікону і надав Зарваниці відпустового значення.
Відтоді і до сьогодні тисячі паломників з усіх куточків світу відвідують це святе місце.
Подільську святиню не раз руйнували ворожі нападники. Найбільшої шкоди Зарваниці завдала більшовицька тоталітарна система, яка знищила будівлі місцевого монастиря, дерев'яну церкву, каплицю біля цілющого джерела.
Із проголошенням незалежності Української Ікона Зарваницької Божої Матері держави, як фенікс з попелу, піднімається з руїн Зарваниця. Вона урочисто відзначила 2000-ліття Різдва Христового. На честь цієї дати в липні 2000 р. проведено багатолюдну прощу, збудовано на пожертвування вірних України та діаспори величний собор Зарваницької Матері Божої, надбрамну церкву Благовіщення, скульптурну композицію ікони Богородиці, чотириярусну дзвіницю та співоче поле на 50 тисяч глядачів.
Під час офіційного візиту в Україну Папа Римський Іван Павло II у червні 2001 року помолився біля чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої, привезеної до греко-католицької церкви на Аскольдовій могилі у Києві. Під час Святої літургії, відправленої його святістю у візантійському обряді на київському литовищі "Чайка", центром духовності була також Зарваницька чудотворна ікона. Святійший отець передав на збереження освячену вервицю у Собор Зарваницької Матері Божої. До цієї святині відкритий доступ прочан.
Нині Зарваниця відроджується як всесвітній Марійський відпустовий центр.
