Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.
Одним з його головних прикрас була старовинна церква, побудована ще на початку 19-го століття. Але в 70-х роках минулого століття, під час спорудження Канівського водосховища, води поглинули невелике село. Тепер ви не знайдете його на жодній карті - воно припинило своє існування. Незатопленими виявилися лише рідкісні пагорби, які утворили невеликі острівці. На одному з таких підвищень і стоїть храм.
Святиню будували на совість, не шкодуючи ні матеріалів, ні праці. Кошти на її будівництво пожертвував місцевий пан, а за саму роботу взялися селяни. Цеглини сумлінно виготовляли на тутешньому заводі, а в будівельний розчин для більшої міцності додавали гусячі яйця. За 10 років до того, як село поринуло у вир, голова сільради дав наказ капітально відреставрувати будівлю церкви. За що і отримав сувору догану від вищого начальства. Але, мабуть, це і допомогло храму витримати натиск вод, що омивали його протягом 40 років. Після того, як село припинило існування, стали ходити чутки про те, що храм затопило: мовляв, лише купола видніються над дзеркальною гладдю.
Але це не так. Церква частково підтоплюються лише під час весняного паводку. Довгий час святиня, поступово старіючи, в самоті боролася зі стихією. Загублений острівець обростав очеретом. А храм в Гусинці - легендами. Подейкують, на церковні свята з серця річки лунав розкотистий дзвін дзвонів. Був він чути і в туман, допомагаючи рибалкам знайти дорогу додому. Час, проведений на самоті, руйнівно позначилося на образі храму. Постраждало і його внутрішнє оздоблення. Але крім стихії постаралися і вандали - вони вирізали лики святих.
Незважаючи на те, що церква перетворювалася на руїну, вона залишалася місцем паломництва. Довгий час дістатися до цього крихітного острівця можна було лише по воді, під'їхавши моторним човном від причалу Ржищева. Взимку люди йшли до церкви прямо по замерзлому водосховищу.
Будівля церкви була визнана аварійною, але характер руйнувань був оборотним. Тому в 2011 році на пожертви почалася реставрація церкви. Тепер його золоті куполи знову сяють чарівними переливами. Храмовий комплекс складається з будівлі церкви та дзвіниці, виконаних в стилі українського бароко. До невеликого острівця, на якому знаходиться святиня, веде акуратний місток.
Доїхати до нього автомобілем можна по трасі Київ - Канів: мальовнича дорога доставить вам задоволення. Маршрутки курсують від київської зупинки метро «Видубичі». Найближча залізнична станція - Кагарлик, знаходиться в 20 км від Ржищева.
До самої церкви можна перейти по містку або ж скористатися послугами моторного човна. Крім цього, з Києва зручно дістатися до церкви на воді моторним човном або яхтою.
