Історія українського кіно починається з 1894 року, коли одеський механік-конструктор Й. Тимченко здійснив прилюдні демонстрації свого апарата-кінетоскопа і показав перші кінострічки (до речі, на три місяці раніше за Едісона і більш ніж за рік раніше братів Люм'єрів). Продемонстровано винахід було на IX з'їзді російських природознавців і лікарів. На жаль, широкого застосування він не знайшов.
З 1896 року харківський фотограф-художник А. Федецький удосконаленим кіноапаратом почав знімати і демонструвати перші хронікальні фільми ("Джигітування козаків першого Оренбурзького козачого полку", "Вид Харківського вокзалу в момент відходу поїзда" та інші). Регулярне виробництво фільмів почалося у 1907 році. Перші художні фільми з'явилися у 1909 році, їх поставив у Харкові український актор О. Олексієнко ("Москаль-чарівник" -за І. Котляревським, "Як ковбаса і чарка, то минеться і сварка" - за М. Стариць-ким). Серед майстрів українського кіно того періоду - режисери П. Чардинін, І. Кавалерідзе, В. Гардін, Д. Байдач-Суховій, Л. Форстьє, актори А. Бучма, М. Зань-ковецька та інші.
3 1919 року відділ кінохроніки Всеукраїнського кінокомітету став випускати щотижневий "Живой журнал", який вважається первістком українського документального кіно. Першими науково-популярними фільмами були стрічки "Азіатська гостя" та "Жертви підвалів", зняті у 1919 році. Того ж року на базі націоналізованого приватного підприємства була заснована Одеська кіностудія - найстаріше в Україні підприємство по виробництву фільмів. Перші мультиплікаційні фільми в Україні з'явилися у 1927 році у центральній мультиплікаційній майстерні в Києві. Цього ж року розпочалося будівництво однієї з найбільших у світі Київської кіностудії. У1957 році їй було присвоєне ім'я одного з основоположників української кінематографії Олександра Довженка. Перший фільм молодого Довженка "Звенигора" з'явився у 1928 році. Невдовзі він поставив картини "Арсенал" (1929 рік), "Земля" (1930 рік) - на Всесвітній виставці у Брюселі у 1958 році цей фільм було визнано одним із 12 кращих фільмів усіх часів і народів, "Іван" (1939 рік) - перший український ігровий звуковий фільм, "Щорс" (1935 рік).
Першим звуковим фільмом українського кінематографу була стрічка "Симфонія Донбасу", знята у 1930 році. Перший український широкоформатний фільм "Закон Антарктиди" було знято у 1936 році. Через три роки з'явився і перший кольоровий фільм (Стрічка М. Екка "Сорочинський ярмарок"). Нині в Україні працюють Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка, Одеська кіностудія художніх фільмів, Київська кіностудія хронікально-документальних фільмів, Київська кіностудія науково-популярних фільмів. Головний павільон Київської кіностудії імені О. Довженка (понад 3 тис. квадратних метрів) довгий час був найбільшим в Європі. Найбільший кінозал в Україні розташовано в столичному кінотеатрі "Київська Русь", збудованому у 1982 році. В галузі української кінематографії добре знані режисери С. Параджанов, К. Степанков, Вадим, Юрій та Михайло Ільєнки, Р. Балаян, Я. Лупій, К. Муратова, Н. Ільїна, Б. Брондуков. Плідно працюють на театральній сцені та знімаються у вітчизняних та зарубіжних фільмах відомі актори Б. Ступка, А. Роговцева, Р. Недашківська, Ф. Стригун, Ольга і Наталія Сумські, Б. Козак, Б. Бенюк, С. Олек-сенко та інші.
Серед найкращих фільмів українського кіно - фільми О. Довженка, "Тіні забутих предків" (С. Параджанов), "Білий птах з чорною ознакою" (Ю. Ільєнко), "Богдан Хмельницький (І. Савченко), "Коліївщина" (І. Кавалерідзе), "Комісари" (М. Мащенко).
Лише у 1996 році фільми українських кінематографістів були представлені на п'яти міжнародних кінофестивалях, де призами і дипломами було нагороджено 16 стрічок.
