Одуд
Пригадуючи наших пернатих, що мають цікаву зовнішність і яких ні з ким не сплутаєш, одразу уявиш одуда.
Не помітити красеня важко, адже він запам'ятається вам своїм чорно-біло - рудим оперенням, довгим тонким дзьобом. На голові у нього — великий чуб, який може складалися назад або хвацько розкриватися вгору, як справжнє віяло!
Голос одуда лунає будь-де, окрім глухого лісу. Це одноманітне, проте зовсім не набридливе повторення «уд-уд-уд», за яке птах і отримав свою назву.
Сусідства з людиною одуд не цурається. Ось він бігає по городу, лише чуб раз - по - раз з'являється між кущиками картоплі, та раптом зненацька злітає. На льоту він І нагадує величезного строкатого метелика. Пурхає одуд на своїх широких крилах до пташенят, для яких щойно назбирав комах.
Одуд - без сумніву один з найкрасивіших та найоригінальніших наших птахів
Люди люблять одуда — гарна собою пташка та ще й користь приносить. Одуд відповідає довірою — нерідко будує своє гніздо під стріхою будинку чи у будь-якому захищеному місці.
