м. Камянець-Подільський
Дзвіниця розташована в південно-східній частині Старого міста, в куті садиби вірменської Миколаївської церкви, з боку вул. Вірменської. Споруджено її в кінці XV - на початку XVI ст. членами вірменського юнацького церковного братства, завдяки чому вона дістала назву "Юнацька дзвіниця". Це була велична струнка п'ятиярусна споруда заввишки 38 м, верхні яруси якої пристосовані до оборони. У 1 -му ярусі розміщувалась церква св. Степаноса (пізніше - каплиця св. Стефана). Інтер'єр церкви був розмальований фресками в 1633 р. та у XVIII ст. У зв'язку зі зруйнуванням турками в 2-й половині XVII ст. Миколаївської церкви богослужіння з 1700 до 1767 pp. відбувалися у каплиці. Під час ремонтів у XIX ст. та в 40-х роках XX ст. змінено завершення дзвіниці. Дзвіниця мурована з вапняку. Приміщення церкви у 1 -му ярусі перекриті хрещатим склепінням та конхою над апсидою. Внутрішньостінні сходи ведуть на 2-й ярус, який має ще один вхід по зовнішніх дерев'яних сходах. Верхні яруси перекриті по балках і сполучаються дерев'яними сходами. Яруси 3-й і 5-й - оборонні, 4-й - ярус дзвонів. Четвертий ярус має великі аркові прорізи, а 5-й обладнаний наріжними циліндричними башточками з ключоподібними бійницями. Оборонно-сакральна функція башти-дзвіниці є типовою для Поділля часів середньовіччя. Архітектура її демонструє цікаве поєднання принципів раннього європейського Ренесансу (оздоблення фасадів горизонтальними гуртами, наріжним рустом, рустованими архівольтами) та місцевої традиції (пірамідальна композиція, наметові завершення) з вірменськими архітектурно-будівельними канонами. У 1974-1982 pp. дзвіницю реставровано (архітектор - А Тюпич, художник - А Марампольський).
