СРІТЕНСЬКА ЦЕРКВА у Полтаві. З кінця 17 ст. відома Срітенська кладовищенська церква «на предградии обретающаяся», яка стояла на розі головної міської вулиці та еспланади Полтавської фортеці, перетвореної на торгову площу. Була дерев’яною триверхою, двопрестольною. 1781 розвалилася «по причине ветхости».
1782–1787 споруджено муровану потиньковану кубічну п’ятибаину теплу церкву у формах пізнього барокко. За зразок правила полтавська Воскресенська церква. Пам’ятки схожі архітектурними формами й декором, тому слушним видається припущення М. Рудинського про те, що їх будував один майстер. Церква трипрестольна, з приділами Іоанна Богослова і св. Стефана. Мала скруглені зовнішні кути. Всередині 4 потужних пілони за допомогою системи підпружних арок несли центральну і 4 бічні світлові бані. Рамена просторового хреста мали циліндричні склепіння, яким відповідали півкруглі фронтони на фасадах. Порівняно з прототипом обсяги храму менш розчленовані, він трохи менший і присадкуватий, а декорація фасадів та форми бань цілком тотожні. 1853 з Заходу до храму прибудовано мурований двоповерховий притвор і триярусну чотиригранну дзвіницю з восьмигранним куполом і шпилем. Завдяки цьому і активному силуету верхів пам’ятка була одною з важливих архітектурних домінант міста.
Зруйнована 1937–1938. На її місці 1955–1957 споруджено будинок міської Ради, який тепер займає об’єднання «Полтавбуд».
