ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в селі Антонівці Варвинського району. Збудована у 19 ст. на пагорбі на перехресті п’яти вулиць. Мурована, трибанна, з Заходу поєднуєтьсязтриярусною дзвіницею. В декорі фасадів використано орнаментальне цегляне мурування.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в селі Дігтярівці Новгород-Сіверського району. Споруджена 1709–1710 на замовлення гетьмана І. Мазепи. Мурована, п’ятидільна. Центральний, квадратний у плані об’єм, увінчаний шістнадцятигранним барабаном з багатоярусною банею. До нього прилягають шестигранні приміщення з невеликими банями (форми верхів перероблено в кінці 19ст.). Зовнішній декор свідчить про знайомство автора з західно-європейською архітектурою кінця 17 ст. Визначна пам’ятка мурованої монументальної архітектури доби українського барокко.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в селі Дяговому Менського району. Споруджена 1896 у формах історизму. Дерев’яна, одноверха, п’ятизрубна, з Заходу сполучається з триярусною дзвіницею з наметом. Поєднує народні традиції й професійні засоби кінця 19 ст.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в селі Жуклі Корюківського району. Споруджена 1913–1914. Поєднує традиції давньоруської архітектури, риси народного дерев’яного будівництва й архітектурні пошуки кінця 19 – початку 20 ст. Центральний об’єм – мурований, тринефний, чотиристовпний, хрестовокупольний храм, увінчаний шоломоподібною банею. З Заходу сполучається з пластичної форми притвором, на верхньому ярусі якого розміщено дзвони. Зі Сходу – три апсиди прямокутного плану (середня більша за бічні) увінчані невеликими банями. Їх оперізує мурована галерея, що нагадує опасання в дерев’янихцерквах. Фасади розчленовано лопатками-контрфорсами, різнофігурними вікнами.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в селі Заудайках Ічнянського району. Збудована 1910 водночас з цегельною огорожею та ворітьми. Мурована, за типом – тринефна базиліка. 2-й ярус дзвіниці над головним входом не зберігся. Нагадує Сретенську церкву (1889) у місті Прилуках. В інтер’єрі збереглися олійні розписи, створені кількома художниками. Серед них портрети князя Володимира, князя Михайла Чернігівського, княгині Ольги, святтх Антонія і Феодосія та інших історичних діячів. До високоху-дожніх належать монументальні композиції в західній частині центраотна нефа.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в селі Красилівці Козелецького району. Зведена з червоної цегли 1894 на кошти родини Кулішів на місці дерев, церкви, збудованої за переказами з участю Стефана Яворського (1658–1722). Це – шестистовпний, одноапсидний храм, увінчаний наметом з ліхтариком на восьмерику (не збереглися). З Заходу поєднується з наметовою дзвіницею типу восьмерик на четверику, на 1-му ярусі якої – головний вхід. З Півночі і Півдня до неї прилягають вкриті наметами тамбури-ганки, до яких ведуть сходи. В інтер’єрі збереглися залишки розпису в алтарній частині та підписані портрети фундаторів на верхніх площинах пілонів. Церква – рідкісний на Чернігівщині зразок архітектури неоруського стилю.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в склі Ларинівці Новгород-Сіверського району. Збудована 1902. Дерев’яна, квадратна в плані, зального типу. Кубічний об’єм увінчано банею на восьмерику і 4 глухими ліхтариками по кутах. Аналогічний ліхтарик – над гранчастою апсидою. З Заходу сполучається з притвором, над яким – двох’ярусна, восьмигранна наметова дзвіниця. Для зовнішнього декору характерне широке використання різьблення. Зразок так званої «єпархіальної» архітектури.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в смт Любечі Ріпкинського району. Зведена 1779 на кошти чернігівського полковника П. С. Милорадовича (близько 1723–1799). Баштового типу, дерев’яна, тризрубна, одноверха. Зруби бабинця й вівтаря значно менші за центр, дільницю, що надавало споруді монументальності (не збереглася).

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в місті Ніжині. Споруджена 1757–1765. Мурована, у формах барокко, за типом – тетраконх. До кубічного центр, об’єму з чотирьох боків прилягають екседри (напівциркульні у плані приміщення) нижчі від основного об’єму. В середині зберігся живопис кінця 18 ст. В 1-й половині 19 ст. з Заходу прибудовано двох’ярусну ампірну дзвіницю. Поруч – тепла Миколаївська церква.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в місті Новгороді-Сіверському. Збудована 1767. Дерев’яна, за планом належала до поширеної групи пам’яток, що складалися з шестигранного вівтаря, восьмигранного центру й квадратного бабинця. Двоповерхова. На першому – тепла мурована Трисвятська церква. На ній, ніби на підмурку, підносилася дерев’яна церква з закритим опасанням, що оперізувало всю будову. За своєю типологічною схемою церква належала до унікальних зразків дерев’яної монументальної архітектури Чернігівщини (не збереглася).

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в селі Пекареві Сосницького району. Збудована 1775. Напис на вхідних західних дверях бабинця свідчить: «сооружися храмъ сей... Григориемъ Карпові...». Дерев’яна хрещата у плані, з тризаломним верхом. Спершу – тризрубна, складалася з квадратних вівтаря та бабинця й восьмигранної центр, дільниці. Південний і північний рукави прибудовані пізніше, можливо, у 1854 разом з дзвіницею. Одна з найвищих відносно плану дерев, пам’яток. Внутрішня висота її центральної дільниці з ліхтарем 21,5 м (не збереглася).

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в смт Седневі Чернігівського району. Збудована 1715 на кошти П. Войцеховича. Дерев’яна уплані, тридільна, з гранчастим вівтарем, квадратними бабинцем і центром, одноверха. Наметова дзвіниця над бабинцем і чотириколонний портик з фронтоном з’явилися у середині 19 ст. (не збереглася).

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в селі Синявці Менського району. Зведена 1775 на кошти П. Юницького. Дерев’яна, триверха (з двозаломними верхами), за типом плану належить до поширених на Лівобережній Україні тризрубних пам’яток, що складаються з чотирикутного бабинця, восьмигранної центр, дільниці та шестигранного вівтаря. Південнийі північний приділи, тамбур перед вхідними дверима бабинця добудовані пізніше. Одна з небагатьох пам’яток народної архітектури, що зберегла свої первісні форми.

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА в місті Сосниці. Збудована 1847. Дерев’яна п’я тидільна, центр, четверик увінчано гранчастою банею на восьмерику. П’ятигранні бічні зруби завершено криволінійними фронтонами. Зі Сходу між раменами просторового хреста вбудовано низенькі об’єми ризниці й паламарні. З Заходу через тамбур сполучається з багатоярусною наметовою дзвіницею типа восьмерик па четверику. В інтер’єрі зберігся олійний розпис.

 


    фейсбук