ГЕОРГІЇВСЬКА ЦЕРКВА у селі Великому Усті Сосницького району. Збудована майстром Г. Куксенком (1772), про що свідчив різьблений напис на одвірках триярусної дзвіниці. Дерев’яна, одноверха з двома заломами, тризрубна. Складалася з центр, восьмигранника га шестигранних вівтаря і бабинця. Добудована після 1885 (не збереглася).
ГЕОРГІЇВСЬКА ЦЕРКВА в селі Іваниці, тепер Ічнянського району. Найдавніша на Лівобережжі досліджена споруда дерев'яної монументальної архітектури баштового типу. Побудована 1654. Тризрубна, одноверха, соснова на дубових підвалинах. План складався з чотиригранного бабинця, просторого восьмигранного центра та шестигранного в плані вівтаря. Центральна дільниця в плані мало не вчетверо більша за бабинець, а зруб стін центра більш ніж втроє вищий за зруб бабинця та вівтаря. Цей тип церков бере початок від дерев’яних замкових башт. Йому притаманна простота і лаконічна форма верхів, які первісно вкривалися гонтом. Не збереглася.
ГЕОРГІЇВСЬКА ЦЕРКВА у селищі Качанівці Ічнянського району. Побудована 1817–1828 в стилі ампір. Мурована, однобанна, хрещата, з колонними портиками доричного ордеру на фасадах (пд. і пн. не збереглися). Мала дзвіницю над зх. входом (другий та третій яруси втрачені). З південного та північного боків фланкована двома баштами, завершує перспективу головної алеї Качанівського парку.
ГЕОРГІЇВСЬКА ЦЕРКВА в смт Седневі Чернігівськоїобласті. Зведена між 1715 та 1747 на території стародавнього городища, в традиційних формах української дерев’яної монументальної архітектури. Перебудовувалась у 1852. Дерев’яна, тридільна, з восьмигранною центр, дільницею, одноверха з двома заломами. Обабіч гранчастого вівтаря – маленькі зрубики ризниці і паламарні, а біля чотирикутного бабинця – сходові клітки. Постраждала у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945. У 1975–1978 здійснено перший етап реставрації, під час якої розібрано прибудови19ст., зокрема залишки новогобабинця та дзвіниці над ним.
