На захід від Успенського собору здіймається над головною брамою в пишному декоративному вбранні з вишуканою позолоченою банею Троїцька надбрамна церква. Вона — одна з найцінніших художніх пам’яток древньоруської архітектури початку XII ст., що добре зберігся до цього часу. Церква — то мурована двох’ярусна споруда, що в кінці XII ст. увійшла в систему фортечних мурів навколо монастиря.
На першому ярусі церкви знаходиться головна монастирська брама, на другому — церква невеликого об’єму у вигляді куба, чотиристовпова, однокупольна, без апсид, що виступають на поверхню. Апсидні ніші позначені в товщі східної стіни. Зовні фасад церкви вертикально розчленований пілястрами. По горизонталях стіни церкви мають 3 ряди віконних отворів. Спершу покрівля була зроблена просто на склепіннях і завершувалась однією напівсферичною банею.
Троїцька надбрамна церква повторює тип значно ранішої пам’ятки архітектури в Києві — Благовіщенської церкви над Золотими воротами (XI ст.). Такий тип споруд був також і у Володимирі на Клязьмі та інших містах Київської Русі. Після пожежі 1718 року в 30-х роках XVIII ст. Троїцьку надбрамну церкву оздобили новими прикрасами. На древніх стінах надбудували фронтони, збільшили барабан бані, з півночі прибудували притвор, а західний і східний фасади прикрасили чудовим Ліпним орнаментом (майстер В. Стефанович), позолотили баню (майстер Іщенко).
Внутрішні стіни церкви оздоблені барвистим живописом, в якому, незважаючи на релігійну тематику, добре виражені реалістичні риси і характерний український національний колорит.
У розпису інтер’єра брали участь лаврські художники Іоан, Феоктист, Пітірим Шаула та ін. Зовні церква була розписана у 1742—1744 роках малярами Іваном Кодельським та Алімпієм Галиком. Але пізніше зовнішні розписи декілька разів поновлювалися. Останній раз вони заново переписані художником Соніним на початку XX ст.
У 30-х роках XVIII ст. в церкві був поставлений дерев’яний позолочений іконостас — видатний зразок художнього різьблення по дереву роботи місцевих майстрів. Підлога церкви вистелена 1732 року чавунними плитами, виготовленими на за-водах Демидова.
Троїцька надбрамна церква викликає винятковий інтерес і як твір мистецтва, і як пам’ятка, що відображає художнє життя українського народу на різних етапах його економічного й культурного розвитку.


    фейсбук