м. Дніпропетровськ
Собор є архітектурною домінантою історичного центру міста. Будівлю за проектом, розробленим видатним російським зодчим А. Захаровим у 1806 р. зведено в 1830-1835 pp. (після смерті автора). За даними досліджень, для будівництва використано проект Андріївського собору в Кронштадті, збудованого в 1806-1816 pp. Собор споруджено на місці фундаментів недобудованого собору, запроектованого К Геруа в 1787 р. Малювання в інтер'єрі виконали академіки С. Безсонов, В. Сазоиов, М. Теребньов. Споруда витримала землетрус 1888 p.; у роки війни 1941-1945 pp. була зруйнована верхня частина дзвіниці (нині відбудована). Реставраційні роботи здійснені в 1975 р. Собор хрещато-баневий,одноверхий,з триярусною дзвіницею зі шпилем над притвором. До квадратного в плані основного об'єму з заходу прилягає видовжена нава з притвором. У середохресті розташовані чотири пілони, що тримають систему склепінь на світловому підбаннику. Наву перекрито коробовими склепіннями. Матеріал стін - цегла, фасади потиньковані, двосхилі дахи та баня вкриті покрівельним залізом. Собор побудований у формах ампіру. Його фасадам властива класицистична стриманість, монументальність. Стіни прорізані прямокутними вікнами з надвіконними фільонками. Головний вхід на західному фасаді та входи південного й північного фасадів акцентовані шестиколонними портиками іонічного ордера з трикутними фронтонами. Стіни рустовані. Високий шпиль дзвіниці відіграє важливу роль як силуетна та висотна домінанта. У вирішенні цілісного за характером внутрішнього простору підкреслено висотне розкриття центральної частини, а також оздоблення її та хорів малюваннями. Собор є однією з найвиразніших монументальних церковних споруд України 1-ї половини XIX ст.
О. І. Тищенко
