с. Маринин
Березнівського району
За літературними даними, церкву побудовано 1801 р. на одному з найвищих пагорбів лівого берега р. Случ. Будівля є архітектурною домінантою системи мальовничих пагорбів так званої Надслучанської Швейцарії, на яких у XV-XVII ст. розміщувались дерев'яно-земляний замок та монастир.Виняткові ландшафтні особливості вибраного для Спасо-Преображенської церкви місця потребували від будівничих надзвичайно пластичного вирішення, з чим вони блискуче впорались. Будівля складається з трьох розвинених угору зрубів (бабинця, нави, вівтаря), перекритих трьома двозаломними верхами з ліхтариками. Ця композиційна схема традиційна Для монументальних будівель Волині. Церква є чи не найдовершенішим зразком цього архітектурі юго типу, що відбивається і в пропорціях окремих елементів, і в простій, але вишуканій пластиці її завершення, і в добре знайдених об'ємах паламарні та ризниці з північного та південного боків від вівтаря.Важливим композиційним акцентом інтер'єру будівлі є фігурний, складно профільований виріз між західним та центральним зрубами. Простір пави розвинений угору завдяки двом рубленим заломам та світловому ліхтарику. Подібні ж верхи існують над західним та східним зрубами, проте під час Другої світової війни вони були пошкоджені й зашиті дошками у вигляді плоскої стелі. Ця вимушена перебудова дещо послаблює загальне враження від інтер'єру споруди, проте не може перекреслити її високої архітектурної та художньої цінності.
Літ: [289].
В. Т. Завада
