БРОВАРКИ – село Глобинського району, центр сільськрї Ради, якій підпорядковані села Вишеньки, Кирияківка (Кир’яківка), Пелехівщина, Петрашівка, Посмашнівка. Розташоване на північно-східному узбережжі Кременчуцького водосховища, за 30 км від райцентру. 1944 жителів (1990).
Назва села походить від селітряних буртів – земляних валів, які називалися броварками і влаштовувалися для штучного видобування селітри. Вірогідно, перше поселення й виникло біля цих буртів-броварок на початку 2-ї половини 17 ст. Входило до складу Чигирин-Дібрівської сотні Чигиринського, потім Лубенського полку. Під 1787 Броварки записані хуторами Городиського повіту, 441 жителів чоловічої статі, що належали бунчуковому товаришу Данилу, відставному корнету Федору Бутовському та військовому товаришу Данилу Колосовському. З ліквідацією полкового устрою Болварки віднесено до Городиського (з 1789 Градизького повіту) Київського, потім Катеринославського намісництва, з 1796 – до Кременчуцького повіту Малоросійської, а з 1802 – до Полтавської губернії. 1827 в селі Броварках були селітряні заводи надвірного радника Кир’якова, майора Булюбаша і Бутовського. З 18 ст. при Броварках існували також володіння сотенного отамана Чигирин-Дібрівської сотні Скосиря. Їх одержала як посаг У. Я. Скосир –дружина С. І. Старицького, що потім перейшли у спадок їхньому сину А. С. Старицькому. 1859 власником у села був капітан С. Кир’яков (заповів у посаг своїй дочці О. С. Мамчич). Великий маєток мав його син І. С. Кир’яков. На час перепису 1859 у селі налічувалося 300 дворів, 1734 жителів. З 2-ї половини 19 ст. Броварки – волосний центр, пізніше входили до складу Мозоліївської волості Кременчуцького повіту. 1863 – 247 дворів 1825 жителів, церква. 1890 відерито Броварське (Броварківське) земське училище, де працювало 2 учителя. 1900 у селі – 172 двори, 1056 жителів, земська та школа грамоти, 1 ярмарок на рік. 1910 – 279 дворів, 1633 жителі.
