ОСТАП’Є – село Великобагачанського району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Запсілля, Нове Остап’є, Олефіри, Підгір’я, Уханівка. Розташоване на річці Псел, за 41 км від райцентру. 1199 жителів (1990).
На карті Г. Л. де Боплана (середина 17 ст.) позначене як містечко. 1648 Б. Хмельницький призначив Остап’є сотенним містечком Чигиринського, потім – Миргород, полку. 1696 містечко було спалене кримськими татарами. У 18 ст. гетьман К. Г. Розумовський віддав О. у володіння Федору Базилевському, який з 1764 по 1772 був остап’ївським сотником. На початку 18 ст. тут постійно перебував полк російських військ під командуванням Орлова. З 1781 входило до Говтвянського повіту Київського намісництва. 770 хат, у тому числі 241 – виборних козаків, 229 – підпомічників, 300 – посполитих, крім того, 6 – дворян, 10 – різночинців, 12 – церковнослужителів. 1787 – 2780 душ чоловічої статі (козаки, казенні селяни і піддані І. Базилевського та його братів). За переписом 1859 у містечку – 677 дворів, 4483 жителя, 3 церкви, відбувалося 2 ярмарки на рік. На початку 20 ст. тут була лікарня з хірургічним відділенням, аптека, пошта, телеграф, водяний та паровий (з олійницею) млини, 36 вітряків, 7 кінмолотарок, цегельня, 13 кузень, 2 сукновальні, 9 магазинів, шинок. У 1900 в селі Хорольського повіту – 648 дворів, 2934 жителя, 3 школи (міністерська, земська та церковнопарафіяльна), відбувалося 5 ярмарків на рік.
