Село (1.5 тис. жителів) Бахчисарайського району, розташоване на берегах р. Кокозки. Соколине (раніше називалося Коккози, що означає “блакитне око”) більшістю визначних пам’яток зобов’язано своїм дореволюційним хазяям князям Юсуповим. Тут на невеликій терасі правого берега річки на замовленням Ф. Юсупова побудований комплекс садибних будівель, домінуючою серед яких був і залишається Головний корпус з вежею (1910 р., архітектор М. Краснов). Талановитий архітектор, що побудував кілька знаменитих палацових ансамблів на Південному березі Криму (у Лівадії, Масандрі, Кореїзі), стилізував юсуповський маєток, який має особливо ефектний вигляд з дороги до Великого каньйону, в традиціях татарської архітектури. Архітектурні запозичення з бахчисарайського ханського палацу помітні навіть у композиції Житлового корпусу, що, як інші споруди юсуповського маєтку, довгі роки належать місцевій школі-інтернату. Дуже ефектний вигляд має розташована по сусідству і нещодавно відновлена мечеть, також приписувана таланту М. Краснова. Вона доповнює татарські мотиви палацового комплексу, завдяки чому і називається Юсуповською. На околиці села біля дороги, що веде до Великого каньйону і Срібного водоспаду (а потім до Ялти), знаходиться старий будинок, в якому розташований доморослий, але досить повчальний музей етнографії кримських татар. Вище над Соколиним біля вершини гори Орлиний Заліт (висота 1026 м) знаходиться карстова порожнина, що утворилася в юрських вапняках, яким 145 млн. років. Печера-грот Данильча- Коба складається з великого залу площею 14 х 12 м, висотою близько 3 м, ліва частина якого зайнята підземним озером площею 50 м2 і глибиною до 2 м. Вважається, що в VIII—X ст. тут був храм і жили люди.
