Велике село (4.8 тис. жителів) Мелітопольського району розташоване на правому березі р. Молочна. Терпіння засновано в 1802 р. громадою тамбовських духоборів (секти, що виникла в другій половині XVIII ст. і не визнавала православні обряди і таїнства, священиків, чернецтво), відповідно до царського рескрипту переселених у Мелітопольський повіт Таврійської губернії. Незвичайну назву село отримало на згадку про стійкість духоборів, тривалий час переслідуваних православною церквою. Протест духівництва, яке побоювалося впливу духовних християн на православних, що інтенсивно заселяли таврійські степи, змусив царський уряд у 1841-1843 рр. переселити близько тисячі сектантів на Кавказ. З 1845 р. у Терпінні влаштувалися державні селяни з півночі Мелітопольського повіту, а пізніше — з центральних губерній Росії. Неподалік від села розташована унікальна геологічна пам’ятка загальнодержавного значення (з 1963 р.) — Кам’яна Могила (5-1 тис. років до н.е.) [25]. Вона одержала свою назву від могилоподібного підвищення, що знаходиться на правому березі р. Молочна. Кам’яна Могила являє собою останець висотою 6 м, складений пісками, які бронюються зверху пісковиками, що 11 млн. років тому утворилися на дні сарматського моря, а потім вийшли на поверхню і згодом зруйнувалися. Колись піщаний пагорб бронювався цупкою брилою пісковику, яка згодом розкололася на понад 3000 окремих шматків. Ще в 1890 р. відомий російський археолог Микола Веселовський (1848-1918 рр.) відкрив тут древні наскельні зображення (петрогліфи), що відносяться до різних часів (від мезоліту до кінця бронзового віку) видатну пам’ятку первісного мистецтва на теренах України. Серед малюнків на стелях гротів і плитах зустрічаються зображення тварин (биків, коней, оленів, антилоп і хижих звірів), людських і геометричних фігур, що не піддаються інтерпретації. Поряд із Кам’яною Могилою знаходиться невеликий археологічний музей.
