ОЛЕСЬКО

Буський район. Олеський замок добре видно з траси Львів–Броди. Його спорудив один із синів галицько-волинського князя Юрія І Львовича (Андрій або Лев) на місці давньоруської фортеці. Перша документальна згадка 1327 р. Замок стоїть на вершині 39-метрового крутого пагорба і свого часу був потужною неприступною фортецею. Навколо замку була заболочена рівнина і велике озеро, утворене р. Ліберією. Він мав стратегічно важливе положення між Львівською і Волинською землями, тому в XIV–XVI ст. за право контролю над ним боролися литовські князі, королі Угорщини і Польщі. У середині XV ст. замок успішно витримав татарські набіги. 1512 р. і 1519 р. його руйнували татари. Згодом фортецю відбудовують у традиціях італійського Відродження, а в центрі дитинця викопують колодязь завглибшки 42 м. 1605 р. власником замку стає російський воєвода і львівський каштелян Іван Данилович. За його владарювання добудували корпуси, спорудили надбрамну вежу, так що висота стін перевищила 10 м. З південного боку замку закладено регулярний італійський парк. 1629 р. в Олеському замку народився майбутній король Польщі Ян III Собеський, мати якого, Софія-Теофіла, була дочкою Івана Даниловича. Тут провів дитинство Богдан Хмельницький (його батько служив у Даниловичів). 1725 р. Олеський замок переходить у власність Станіслава Жевуського. Замок перебудовують на розкішний палац, прикраша-ють ліпленням, у парку встановлюють скульптури французького майстра Б.-Ж. Леблана. Нині тут працює музей – філія Львівської картинної галереї, де зібрано чудову колекцію дерев’яних скульптур XIV–XIX ст., а також гобелени, стародавні меблі й живопис. Цікаві й підземелля замку. Зануритися в середньовічну атмосферу вам допоможе чудово оформлений ресторан, розташований у замку. Навпроти замку – костел Йосипа і келії монастиря капуцинів (1739). В Олеську також зберігся оригінальний, споруджений 1545 р. у ренесансному стилі оборонний Троїцький костел, до якого в 1625–27 pp. з боків прибудували дві каплиці. Залишки оборонних валів міста частково збереглися за цвинтарем біля дороги на Підгірці. Тут над трасою височіє у повітрі пам’ятник бійцям Першої Кінної армії (1975, ск. В. Борисенко, К. Маєвський, арх. А. Консулов).