ГМИРЯНКА
ГМИРЯНКА (Гмировка, Гмилянка) - село Ічнянського р-ну, центр сільради. Розташ. на р. Гмирянці (правій прит. р. Городні, правої прит. р. Сможу), за4км від райцентру та залізнич. ст. Ічні. 483 двори, 1085 ж. ( 1996). Вперше згадується О. Пшездецьким в описі володінь Я. Вишневецького у 40-х pp.17ст.. Входила до Полкової, а після 1725 - до Ічнянської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-1923), до Малодівицького ( 1923-25) та Іваницького (1925-30) р-нів Прилуцького округу. Заснована на початку 17 ст. Під назвою «с. Гмировка» згадується 1666; в селі було 27 госп. селян, з них 6 госп. «орали на 6-ти волах , 9 - на 3-х волах, 12- на 2-х волах»; «да под селом Гмыровкою, на пруде заплоте мельница мещанина Фидюшки Родионова об одном колесе. На той же плотине мельница мещанина Стенки Федорова об одном колесе. На той же плотине мельница мещанина Федьки Яковлева об одном колесе»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Ічнянської прислушаюче». У перші роки 18 ст. прилуц. полковник Дмитро Горленко заволодів селом. 1708 село конфісковане; деякий час володів ним гетьман I. Скоропадський, а 1712 віддав його фельдмаршалу Б. П. Шереметеву. Г. лишалася у володінні нащадків фельдмаршала до 40-х pp. 18 ст. 1737 Г. належала Петру і Сергію Шереметєвим; у цей час у Г. наліч. 173 госп. селян, 6 госп. підсусідків, 78 госп. козаків (25 виборних, 53 підпомічники), 6 госп. козачих підсусідків. Від Шереметєвих Г. перейшла до Кирила і Макара Стрешенців - родичів майбутнього гетьмана К. Розумовського. 1780- 152 двори (185 хат) селян, 3 двори (8 хат) підсусідків, 116 дворів (120 хат) козаків. 1797 наліч. 1196 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев. Покровська ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666). Поміщиками Г. у перш. пол.19ст. були Марковичі та ін. Зокрема, М. А. Маркович 1842 мав у Г. 37 душ чол. статі селян. 1859 в Г. налічувалось 515 дворів, 2973 ж.; діяли 3 з-ди. 1873 споруджена мурована Трьохсвятительська ц-ва. У 1861-66 pp. у Г. розміщувалося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому було підпорядковано 5 сільс. громад (459 ревіз. душ). Козаки підлягали Ольшанському Волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей Г. 1867 увійшла до Ольшанської вол. 1-го стану. 1886 - 230 дворів селян-власників, які входили до 8 громад (кол. Татарова, Підгаєцького, Ярошівського, Стрешенця, Тризни, Шрамченка і Руданівського), 420 дворів козаків, 22 двори міщан та ін., 702 хати, 3473 ж.; діяли2ц-ви, земське початкове однокласне училище (засн. 1866, у віданні земства з 1881), 2 шинки, 4 крамниці, 4 кузні, 63 вітряки, 5 олійниць, базар щочетверга, З ярмарки на рік (Іванівський з 7 січня, Преполовенський, Петропавлівський з29червня). 1910-745 госп., з них козаків-491, селян - 213, євреїв - 3, ін. непривілейованих25, привілейованих- 13, наліч. 3789 ж., у т.ч. 31 тесляр, 24 кравці,13шевців, 3 столяри, 13 ковалів, 59 ткачів,3візники, 103 поденники, 23 займалися інтелігентними та 482 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 3946 дес. придатної землі. В земському початковому училищі навчалися 135 хлопч. і 70 дівчат (1912); діяв вже лише 1 ярмарок -29червня. Землевласниками, крім названих 1886, були ще поміщики: Боженкова, Граховський, Данилевський, Маркевич, Ваніна. В 1923-30 pp. Г. - центр сільради.1925 - 937 дворів, 4045 ж.; 1930 - 881 двір, 4013 ж. На терит. села є кургани2-1 тис. до н.е.
